Не вірте всьому, що читаєте: як розпізнати фейки та протидіяти дезінформації
Фейки стали такою ж буденністю нашого існування, як і новини. Особливо вразливими до них ми стали під час повномасштабного вторгнення. Ми споживаємо більше інформації і не завжди здатні відокремити новину від відвертого фейку. Фейки стали дієвим інструментом інформаційної війни.
Мешканці Сумщини часто вірять брехливим новинам і ширять їх через групи і соцмережі, навіть не замислюючись, чи правдивою є отримана інформація.
Вони здатні ширити паніку, соціальне напруження, викликати страх чи тривогу, спонукати до необдуманих і шкідливих дій.
Фейки про Шостку, розраховані на російську аудиторію
Фейк про біолабораторії
У російських пабліках ще в 2023 році ширилась інформація про біолабораторії, які з’явились на кордоні з РФ у м. Шостка. Російські ЗМІ пишуть про те, що у Шостку приїхали німці зі своїм обладнанням та біоматеріалами і проводять дослідження біологічної зброї. І це за 50 кілометрів від території Брянської області.
На жаль, росіяни й досі вірять у ці страшилки. За словами Аліни Тропиніної, аналітикині VoxCheck, подібні фейки поширюються з метою виправдання вторгнення в Україну.
Крім того, це зручний інструмент для перекладення відповідальності та відвернення уваги міжнародних партнерів від реальних воєнних злочинів в Україні.
Фейк про аеродром у Шостці
Наступний фейк, який можна було почути по російському телебаченню та почитати на сайтах, стосується (ви не повірите) шосткинського аеродрому.
Так, того самого, якого в нас немає. Однак, росіяни, мабуть, дуже зраділи прочитавши цю новину: «Сильні вибухи сталися на аеродромі Шостки на Сумщині». Далі в “новині” йдеться про атаковані ангари з безпілотниками та боєприпасами ЗСУ, але то вже не суттєво на фоні цілого аеродрому.
Яка мета такої відвертої брехні, пояснює експертка: це спроби росії створити ілюзію «неймовірних» військових здобутків для внутрішнього споживача. Ми їх бачимо з початку повномасштабного вторгнення. Як тільки у ЗМІ з’являються згадки щодо нової техніки на фронті, наприклад, погодження постачання, росіяни у своїх новинах тут же її «знищують», хоча на полі бою її ще немає.
Фейки, розраховані на українську аудиторію
Фейк про наступ на Сумщину
Сумщина має найдовший кордон з країною агресором, тому фейк про наступ на Сумщину шириться постійно. Особливо розганяють цю неперевірену інформацію перед річницями повномасштабного вторгнення. Ворог поширює ІПСО щодо наступу на півночі та окупацію Сум. Ці повідомлення є частиною російської пропаганди, яка системно працює над залякуванням українців.
Деякі ЗМІ грішать гучними заголовками про черговий наступ. А зараз так багато новин, що люди часто далі заголовків і не читають. У самій статті журналісти наводять думку військового експерта і лише десь у кінці матеріалу дають інформацію про те, що ворожих сил не достатньо, щоб розпочати нове вторгнення.
“Це клікбейт — нібито сенсаційний заголовок, що привертає увагу читача. Натомість зміст статті може не відповідати заголовку.
Ба більше, вони можуть ділитися «сенсацією» далі у соцмережах та живих розмовах. Це сприяє подальшому поширенню дезінформаційного меседжу”, – зазначає аналітикиня VoxCheck.
Фейк про мобілізацію студентів
У соцмережах не так давно була ціла хвиля фейків, пов’язаних з мобілізацією. Один з таких я почула особисто просто на ринку. Його як новину розповідала знайома продавчиня, яка має сина-студента. Жінка тішилась з того, що відправила його на навчання за кордон, адже у нас вже почали мобілізувати студентів. Я дійсно знайшла рейкове розпорядження голови Сумської ОВА. Ворожі тг-канали поширили інформацію про те, нібито в Сумській області вирішили мобілізовувати студентів технічних спеціальностей.
“Розповсюджуючи такі фейки, ворог намагається дискредитувати мобілізаційний процес в Україні та очільників обласних адміністрацій, викликати невдоволення населення”, – каже Аліна Тропиніна.
Згідно з чинним законодавством, чоловіків від 18 до 27 років заборонено мобілізувати до лав армії, якщо вони не є військовозобов’язаними (не проходили службу у війську або військову кафедру у ВНЗ). У такому випадку чоловіки підлягають мобілізації лише з 27 років. Водночас призовники, тобто ті, хто не служив до цього, можуть укласти контракт із ЗСУ та добровільно вступити до лав армії.
Фейк про мобілізацію людини з інвалідністю
Один з блогерів поширив фейк про те, що Територіальний центр комплектування збирається відправити на фронт хлопця без кисті та сліпого на одне око. Сумський обласний ТЦК та СП на своїй сторінці у Фейсбук спростував цю інформацію, зазначивши, що інформація неправдива та викривлена ворогом для підриву мобілізації й іміджу територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Виявилось, що чоловіка викликали для уточнення та звірки облікових даних і мобілізувати не могли. Блогер, який поширював цей фейк, просто видалив пост, навіть не попросив вибачення перед своєю аудиторією і не визнав неправдивість розповсюдженої їм інформації.
“Отримання повістки не означає, що цю особу відразу відправлять на війну. Насамперед виклик до військкомату – для перевірки даних громадянина і визначення його придатності до служби”, – наголошує експертка.
Поради від VoxCheck
Для того, щоб ідентифікувати фейк, задайте собі наступні питання:
-
Чи є у заголовку емоційно забарвлені слова, заклики до дії та вигуки: «це мають знати усі», «ШОК», «Сенсація!!!!»?
-
Чи в самій новині теж використовуються емоційні висловлювання? Наскільки їх багато? Надмірна емоційність тексту може приховувати відсутність реальних фактів та доказів.
-
Хто автор? Часто сайти, які поширюють фейки або ж неправдиві новини, не вказують авторів статті.
-
Чи є посилання на джерела? Наприклад, якщо це рішення органів влади — має бути посилання на його сайт і відповідний закон, постанову чи указ. Відсутність джерел інформації або ж використання загальних фраз, наприклад, «вчені довели, що…», можуть вказувати на фейк. У такому випадку обов’язково потрібно шукати першоджерело самостійно.
Очистіть свій інформаційний простір від сумнівних, анонімних, не верифікованих джерел та додайте офіційні джерела інформації: сайти та соцмережі міністерств, місцевих органів влади та військових адміністрацій. Оберіть для себе перелік якісних українських медіа з гарною репутацією. Інститут масової інформації регулярно веде та оновлює такий список.
Якщо заголовок видається вам маніпулятивним, а зміст статті викликає сумнів — не поширюйте цю новину. Те ж саме стосується і постів у соцмережах. Краще поділіться результатами перевірки, якщо пошук першоджерела приведе до висновку, що перед вами — фейк.
Тож не піддавайтесь емоціям та довіряйте офіційній інформації.
Щоб краще навчитись розпізнавати фейки та протидіяти дезінформації, ви можете переглянути відео з курсу медіаграмотності, який онлайн медіа Хмарочос робить спільно з Агенцією медійного росту АБО.
Переглянути підбірку відео ви можете за цим посиланням.
Також ви можете пройти тест до одного з відео та брати участь у розіграші подарунка.
