Ради ВПО: Досвід громад у Дніпрі, Павлограді та Чернігові – уроки для Шостки
Днями делегація з Шостки відвідала масштабний Східноукраїнський форум Рад ВПО, що відбувся у Дніпрі. Захід об’єднав представників шести областей, які найбільше потерпають від війни: Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Сумської, Харківської та Чернігівської. Це була унікальна можливість для обміну досвідом, обговорення проблем та пошуку нових шляхів інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у приймаючі громади.
На форумі Шосткинський район представляла начальниця управління соціального захисту населення Шосткинської районної державної адміністрації Юлія Бежевець та членкиня районної Ради ВПО Олена Романенко.
Довідково: Рада ВПО — це дорадчий орган, який покликаний представляти інтереси переселенців у громадах. Її члени працюють на громадських засадах, без фінансового забезпечення. Рада ВПО є вкрай необхідною для того, щоб жоден переселенець не почувався забутим чи самотнім, їхні потреби були почуті та враховані місцевою владою, вони могли швидко отримати необхідну інформацію та допомогу, а нові жителі ставали не тягарем, а цінним ресурсом, який розвиває громаду.
Нові ідеї та виклики на місцях
За словами Юлії Бежевець, однією з найцінніших ідей, почутих на форумі, стало ставлення до ВПО не як до тягаря, а як до нового, цінного потенціалу та ресуру для громади.
Юлія Бежевець (зліва) та Олена Романенко (справа)
Юлія Бежевець зазначила, що на форумі представили розроблений портал для Рад ВПО, який дозволяє ділитися своїми напрацюваннями та переймати досвід інших громад. Це особливо актуально, адже, за словами пані Юлії, не всі Ради ВПО в Україні мають належну підтримку з боку місцевої влади або достатньо вмотивованих людей. На відміну від деяких інших громад, Шостка має повну підтримку місцевої влади. Однак є інша проблема — недостатньо активних членів, які бажали б долучитися до роботи. У Шостці склад Ради ВПО був ухвалений у квітні 2023 року, проте її голова виїхав з країни. Наразі рада фактично не функціонує. А переобрати її склад можна раз на два роки. Тобто у цьому випадку у квітні 2026 року.
Юлія Бежевець, розповідаючи про ситуацію в Шосткинському районі, зазначила, що з десяти громад на території району, не в кожній громаді створено Раду ВПО. Тобто, якщо в громаді немає Ради ВПО, то й проблем з ВПО нікому збирати, узагальнювати та доносити до влади.
"Ми бачили, як працюють Ради ВПО у громадах, що приймають переселенців ще з 2014 року. Вони вже не один рік втілюють свої ідеї для кращої інтеграції. Наприклад, деякі створюють дитячі майданчики, щоб мами-переселенки мали змогу залишити дитину і піти на роботу, а інші розвивають медичну сферу", — поділилася враженнями від Форуму Юлія Бежевець.
За її словами, це надихає, але Шосткинській раді ВПО необхідно перезавантажитись і залучити нових, активних людей. Вона наголосила, що рада обирається на два роки, і кожні два роки склад можна оновлювати. Це дає можливість залучити нові сили та ідеї для ефективної роботи.
Приклади, що надихають: досвід інших громад
Форум у Дніпрі показав, що успішна робота з ВПО — це результат наполегливої адвокаційної діяльності та щоденної співпраці.
Наприклад, голова Ради ВПО у Павлограді Тетяна Шик розповіла, що завдяки опитуванням у громаді визначили ключові напрями роботи: інформаційна підтримка, інклюзія, працевлаштування та підприємництво. Їхня Рада ВПО ініціювала зміни до міської програми, щоб врахувати потреби переселенців, а також створила громадську організацію, яка тепер активно залучає грантові кошти. Тут будують спільноту, де немає поділу на "своїх" та "переселенців". А ще їхня Рада ВПО створила телеграм-канал, який став ключовим інструментом комунікації.
Тетяна Шик
За словами Тетяни Шик, ідея створення каналу виникла через великий потік ВПО – понад 20 тисяч офіційно зареєстрованих осіб, і Рада прагнула бути максимально ефективною. "Ми не знали, як охопити таку велику кількість людей, тому перша наша задумка — створити інформаційний канал", — пояснює пані Тетяна. Крім того, інформування ВПО є одним із завдань міської програми інтеграції.
Хоча в Павлограді вже працювали місцеві медіа та існував канал "Павлоград допомагає", Рада ВПО прагнула мати власний централізований ресурс. "Я сама як ВПО з Бахмута, коли приїхала, відчувала хаос, бо вся інформація десь є, але не знаєш, де її шукати", — згадує Тетяна. Саме тому було вирішено створити канал, який би не лише збирав необхідну інформацію, а й забезпечував прямий зв'язок з Радою.
Місцева влада підтримала ініціативу, навіть пропонувала передати вже існуючий канал "Павлоград допомагає" з близько 2000 підписниками. Однак Рада вирішила створити власний канал під назвою "Рада ВПО", щоб підкреслити свою ідентичність. Для його просування активно використовували місцеві офіційні канали, рекламу на сайті міської ради та, що особливо важливо, інформацію про благодійну допомогу. "Коли ми пишемо про реєстрацію на отримання харчових наборів чи іншої допомоги, кількість підписників значно зростає", — ділиться досвідом Тетяна Шик.
Ефективність каналу вимірюється не лише кількістю підписників, але й зворотним зв'язком. Звісно, бувають і негативні відгуки, особливо коли закривається реєстрація на гуманітарну допомогу. Проте значно більше позитиву надходить після дитячих свят, майстер-класів та інших інтеграційних заходів. "Вдячні матусі бачать наш внесок не тільки в гуманітарну допомогу, а й в інтеграцію дитини в дитячий колектив, що для них теж дуже важливо", — підкреслює пані Тетяна.
У Південній міській раді Харківської області системний підхід до підтримки ВПО був закладений у процесі розробки операційних та стратегічних планів. Під час Форуму, Ірина Лісіцина, яка є членкинею Ради ВПО та очолює відділ соціального захисту населення, відзначила, що цей початковий етап, реалізований за сприяння Благодійного фонду «Стабілізейшен Суппорт Сервісез», дав старт їхній адвокаційній діяльності. На її думку, початкові очікування від результатів були значно скромнішими, а успіх прийшов завдяки рішучості членів Ради та готовності місцевого самоврядування до співпраці.
Ірина ЛісіцинаФото: radyvpo.org.ua
Робота розпочалася зі створення ініціативної групи та розподілу функцій. Далі був проведений ретельний аналіз соціального сектора. Було досліджено, як функціонують адміністративні послуги для ВПО через ЦНАП, перевірено відповідність інформаційно-технологічних карток актуальному законодавству, а також проведено глибокий аналіз місцевих програм соціальної підтримки.
Особлива увага приділялася вивченню процедури надання одноразової грошової допомоги для ВПО. Хоча програма була професійно розроблена, виявилася відсутність чіткої, системної підтримки саме для переселенців. У відповідь на це, Рада ВПО розробила низку пропозицій, які включали зміни до карток адміністративних послуг, розширення спектру послуг ЦНАПу, а також впровадження спеціальних заходів підтримки ВПО та механізмів виплати одноразової матеріальної допомоги.
"У результаті наші рекомендації були враховані: у громаді внесли зміни та розширили перелік адміністративних послуг. Ми отримали відповідні рішення сесії та виконкому. Це стало важливим прикладом того, як послідовна адвокація Ради ВПО може впливати на реальні зміни для переселенців", - зазначила під час Форуму Ірина Лісіцина.
У Чернігівській області заступник голови Ради ВПО при Чернігівській ОВА Андрій Щербатий наголошує, що гостра нестача житла для внутрішньо переміщених осіб залишається одним з найбільш критичних викликів. Задля розв'язання цієї проблеми Рада ВПО активно залучається до роботи, беручи участь у засіданнях та робочих групах, де обговорюються житлові питання.
Учасниці та учасники дискусійної панелі (зліва направо): модераторка Марина Іванушкіна, Тетяна Шик, Валентина Ігнатуша, Анна Славко, Ірина Лісіцина, Андрій Щербатий. Східноукраїнський форум Рад ВПО, м. Дніпро, вересень 2025 рокуФото: radyvpo.org.ua
Зокрема, за ініціативи обласної військової адміністрації була створена робоча група, яка займається моніторингом приміщень, придатних для тимчасового розміщення ВПО, а також координаційна комісія, що веде облік об’єктів нерухомого майна. Рада ВПО делегувала своїх представників до цих структур, що дозволило отримати безпосередній доступ до процесу ухвалення рішень. "Це стало важливим кроком: ми змогли впливати на формування переліку об’єктів, визначати їхню пріоритетність для ремонту та подальшого використання як тимчасового житла. Ми не чекали на готові рішення — ми долучилися до їх прийняття", — підкреслив Андрій Щербатий, акцентуючи на активній позиції Ради.
Окрім цього, було налагоджено пряму співпрацю з обласним центром зайнятості та агенцією регіонального розвитку. Основною метою цієї взаємодії було забезпечення ВПО актуальною інформацією щодо можливостей працевлаштування та започаткування власної справи. Сьогодні проводяться спільні відкриті засідання та заходи, де переселенці можуть отримати фахові консультації.
Андрій Щербатий зазначив, що ключовим чинником успіху стало ефективне налагодження комунікації. Рада ВПО виступила як своєрідний міст між внутрішньо переміщеними особами та установами, що надають послуги. Це дозволило подолати брак інформації та забезпечити більш цілісну підтримку для ВПО в регіоні.
Що далі?
Форум показав, що інтеграція ВПО — це постійний процес, який вимагає наполегливості та співпраці. За словами Юлії Бежевець, Шостка привезла з форуму багато ідей, але поки не готова їх озвучувати.
Юлія Бежевець
"Ми хочемо спочатку досягти перших результатів, а потім ділитися досвідом із громадами, які тільки починають свій шлях. Ми впевнені, що все вийде, адже головне — це бажання", — підсумувала вона.
