Місія — бути поруч: досвід допомоги людям у Шостці
Досвід евакуації та розуміння потреб тих, хто втратив дім. Соціальна працівниця БО «100 відсотків життя Рівне» Вікторія Трегуб знає історію російсько-української війни не лише з документів: у 2014 році її родина опинилася в центрі подій у Слов’янську, коли під вікнами їхнього будинку розпочалися перші штурми. Сьогодні Вікторія працює в Шостці, де допомагає, зокрема, переселенцям та людям з інвалідністю розв'язувати юридичні, побутові та соціальні питання, спираючись на власне розуміння того, через що проходять ці люди.
Вікторія родом із Донеччини. У Шостку вона приїхала ще у 2012 році — за два роки до того, як війна вперше постукала у двері її рідного Слов’янська. Тоді вона працювала на телебаченні, але за сімейними обставинами переїхала на Сумщину.
Її батьки та сестра залишилися вдома і стали свідками перших днів окупації у 2014-му.
12 квітня 2014 року в Слов'янську розпочалося захоплення міліцейських відділків російськими бойовиками на чолі з Ігорем Гіркіним. Батьки Вікторії мешкали на першому поверсі прямо навпроти будівлі тодішньої міліції.
Слов'янськ. Фото: УНІАН
«Над вікнами батьків висіла камера, яка фіксувала все, що відбувалося біля входу: як бойовики та їхні прибічники палили автомобільні шини, як відбувався захват. Потім ці кадри показували на телебаченні. Батько, який пам’ятає Другу світову, казав, що йому ніколи не було так страшно», — згадує Вікторія.
Батьки виїжджали зі Слов’янська «зеленим коридором» евакуаційним потягом уже під час сильних обстрілів. У Шостці вони пробули три місяці, але після звільнення міста українськими силами в липні 2014 року повернулися додому. Вікторія зазначає, що такий потяг до рідної домівки характерний для багатьох переселенців, з якими вона працює зараз.
Робота з переселенцями та людьми з інвалідністю
Сьогодні Вікторія допомагає тим, хто виїхав із зон активних бойових дій. Серед її підопічних багато маломобільних осіб та людей з інвалідністю.
Вона працює соціальним працівником у БО «100 відсотків життя Рівне». Її робота — це не просто консультування, а цілий комплекс підтримки: від допомоги в оформленні документів до організації «соціального таксі» для маломобільних груп населення.
Для Вікторії робота не закінчується за порогом офісу. Часто вона починається на зупинці маршрутки або просто на вулиці. Вона зізнається: іноді бачить людей, яким явно потрібна підтримка, і намагається їх зупинити.
«Нещодавно бачила молоду пару, чоловік з важкою формою ДЦП. Я хотіла їх наздогнати, гукала, але вони поспішали на маршрутку. Мені важливо, щоб такі люди знали: вони не самі. Навіть якщо допомога не потрібна прямо зараз, нехай ця інформація відкладеться "на підкорці". Якщо щось станеться — і людина згадає, що є організація, де її підтримають», - говорить Вікторія.
Подолання зневіри: чому допомога безкоштовна?
Багатьох дивує назва «100 відсотків життя Рівне» у Шостці. Вікторія пояснює: це велика національна мережа, яка зараз активно працює на Сумщині та Чернігівщині. Головний виклик — завоювати довіру.
«Ми веземо людину до лікаря, повертаємося, а я бачу — вона напружена. Чекає, що ми зараз візьмемо гроші. І лише на другий-третій раз, коли людина розуміє, що все справді безкоштовно і конфіденційно, вона відкривається», - зазначає Вікторія.
Вона та її колеги стають містком між людьми та вузькими фахівцями. Потрібні ходунки? Шукають по всіх фондах. Немає зимового взуття 40-го розміру для переселенки? Обдзвонюють партнерів, а якщо не знаходять — скидаються з дівчатами-колегами й купують самі.
Побут ВПО у громаді
За словами Вікторії, умови проживання переселенців у Шостці різні. Є випадок, коли в одній квартирі живуть чотири покоління — від 15-річного підлітка до 84-річної жінки після інсульту.
«Люди часто приїжджають у стані стресу чи агресії. Кажуть: "Вам нас не зрозуміти". Але я знаю, що таке жити під обстрілами, бо моя сестра досі у Слов’янську. Вона вже тричі міняла вікна, води й світла часто немає, але вона залишається там», — пояснює Вікторія.
Психологічна підтримка без «діагнозів»
Окремий біль — це психологічний стан людей. Як зауважую Вікторія, у менталітеті українців «психолог» часто асоціюється з «психіатром», тому вона діє делікатно. У команді працюють два психологи, які «виходять із-за плеча» соціального працівника лише тоді, коли людина готова до розмови.
Життя в прихистках: більше ніж побут
Пані Вікторія часто відвідує місця тимчасового перебування ВПО, наприклад, у селі Чапліївка. Там мешканці забезпечені всім необхідним, але вони гостро потребують людського тепла.
«Ми їдемо туди як друзі. Беремо чай, печиво, проводимо інтерактивні вправи. Хоча в рамках проекту ми цього робити не зобов'язані — робимо, бо так підказує серце. Розповідаємо про нові правила в програмі "Доступні ліки", сміємося, обговорюємо новини. Люди отримують прилив бадьорості, а ми розуміємо: день пройшов недаремно», - говорить Вікторія.
Завжди залишатися людиною
Вікторія не приховує: буває важко. Дехто реагує агресивно, хтось звинувачує переселенців у всіх бідах. Але її життєвий принцип непохитний: «Треба робити тільки те, про що тебе просять. Не треба "насильно причиняти добро". Моє завдання — запропонувати. Я ставлюся до літніх людей так, як хотіла б, щоб ставилися до моїх батьків. Наша місія — відпрацювати цей проект на всі 100 відсотків, щоб кожен, кому важко, знав: допомога є, і вона поруч».
Вікторія Трегуб наголошує, що всі послуги БО «100 відсотків життя Рівне» є безкоштовними. Для реєстрації потрібні мінімальні дані: ПІБ, дата народження та номер телефону для зв'язку.
Довідка для мешканців громади: БО «100 відсотків життя Рівне» у м. Шостка надає:
-
Юридичне консультування (майнові права, пенсії, виплати);
-
Соціальне транспортування (для маломобільних осіб та людей з інвалідністю);
-
Психологічну підтримку;
-
Допомогу в отриманні гігієнічних засобів та засобів реабілітації.
Звертайтеся за консультацією — допомога надається безкоштовно та конфіденційно.
Адреса: м. Шостка, вул. Миру, 10А. Контактний телефон: +380635902217
Публікація стала можливою за підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту “Посилення інформаційної екосистеми в малих громадах України шляхом підтримки незалежних локальних медіа”, що впроваджується ГО “Агенція розвитку локальних медіа АБО”. Погляди, висловлені в цій публікації, є позицією автора(-ів) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії’.
