Через процедуру ОВД прикордонна громада Шосткинщини втратила понад 17 га лісу
Прикордонна громада без ресурсу: як процедура ОВД призвела до втрати понад 17 гектарів лісу на Шосткинщині
Шосткинська міська територіальна громада належить до зони можливих бойових дій. Війна тут відчувається не лише щоденними обстрілами, а й глибокими економічними наслідками: обмеженим доступом до територій, зруйнованою інфраструктурою та відтоком бізнесу. У цих умовах питання використання місцевих ресурсів стає для громади критично важливим.
Місцеві деревообробники регулярно говорять про нестачу сировини та закликають збільшувати обсяги лісозаготівлі, бо це — робочі місця, податки й підтримка економіки регіону. Втім, реальність показує: навіть наявний ресурс не завжди вдається використати.
Один із показових прикладів — ситуація в Собицькому лісництві ДП «Ліси України», де через затягнуту процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД) було втрачено понад 17 гектарів лісу, а громада недоотримала сотні тисяч гривень податків.
Стихія, з якої все почалося
У 2022 році на території Собицького лісництва стався масштабний вітровал. Стихія пошкодила дев’ять ділянок загальною площею 17,1 гектара. Насадження зазнали серйозних ушкоджень і потребували термінових санітарних рубок.
У подібних випадках швидка заготівля деревини дозволяє зберегти її якість, реалізувати як ліквідний ресурс, забезпечити деревообробні підприємства сировиною та наповнити місцевий бюджет. Проте через ОВД оперативно відреагувати не вдалося.
Втрата, що вдарила по громаді
За оцінками філії «Північний лісовий офіс», заготівля пошкодженого лісу могла принести Шосткинській громаді близько 432 тисяч гривень податкових надходжень. Для прикордонної території, яка живе в умовах постійних ризиків і нестабільності, це відчутна сума.
Голова Шосткинської міської громади Микола Нога наголошує:
«Коли розумієш, що ліс міг принести громаді сотні тисяч гривень податків, а натомість він просто згнив у лісі, виникає питання доцільності підходів. ОВД має важливу мету, але кожну ситуацію потрібно розглядати індивідуально», — зазначає він.
Бізнес без сировини, громада — без податків
Деревообробники Сумщини неодноразово зверталися до лісівників із проханням збільшити обсяги заготівлі для потреб місцевих підприємств. Ситуацію ускладнює воєнний фактор.
За інформацією філії «Північний лісовий офіс» ДП «Ліси України», до складу якої входить Шосткинське надлісництво, понад 174 тисячі гектарів лісів є недоступними для господарської діяльності через бойові дії та мінну небезпеку. Лише у Шосткинському надлісництві таких територій — 32,5 тисячі гектарів.
Попри це, лісівники переносять заготівлю в більш безпечні райони, намагаючись утримувати обсяги постачання деревини. Однак для бізнесу цього часто недостатньо.
Місцеві деревообробники відверто говорять: втрата навіть пошкодженого буреломом лісу означає втрачений ресурс та дохід. Власник ТОВ «ГРІН ВУД ПРОМ», підприємства, внесеного до реєстру кращих у галузі за версією Всеукраїнського галузево-аналітичного центру, Сергій Шупик переконаний, що в умовах війни такі ситуації є неприпустимими.
Підприємство спеціалізується на виробництві пиломатеріалів для внутрішнього ринку України й системно співпрацює зі Шосткинським надлісництвом.
«Втрачати деревину через затягнуті процедури — це марнотратство. З цього лісу можна було отримати сировину, забезпечити людей роботою і дати податки громаді. Натомість він просто протрух», — говорить підприємець.
ОВД: між захистом природи і бюрократичним гальмом
Процедура оцінки впливу на довкілля в Україні є обов’язковою для лісогосподарських робіт, зокрема й для санітарних рубок. Її формальна мета — захист екосистем, врахування впливу на флору, фауну, ґрунти, водні ресурси та соціальне середовище.
Втім, на практиці ОВД часто перетворюється на тривалий і дорогий процес. Підготовка звіту коштує сотні тисяч гривень, а розгляд документів може тривати місяцями або навіть понад рік. Для лісу, пошкодженого буреломом, такий термін очікування є критичним: деревина швидко втрачає якість, з ділової перетворюється на дров’яну, а згодом стає повністю неліквідною.
Крім економічних втрат, залишені в лісі повалені дерева створюють і додаткові екологічні ризики — поширення шкідників і хвороб, які можуть уражати сусідні здорові насадження.
Понад рік очікування — і негативний висновок
У серпні 2023 року Шосткинське лісове господарство подало документи для проходження процедури ОВД щодо пошкоджених ділянок. За підготовку звіту було сплачено близько 350 тисяч гривень, ще понад 70 тисяч гривень пішли на обов’язкові публікації, обстеження ґрунтів і води та інші супутні витрати, — зазначають лісівники.
Понад рік очікування означав фактичний простій: деревина гнила просто неба, ділянки заростали чагарниками, а втрати лише зростали. У результаті ліс став непридатним не лише для переробки, а й навіть для опалення.
Зрештою Шосткинська філія ДП «Ліси України» отримала негативний висновок ОВД з формулюванням про «неповний пакет документів». Це означає необхідність проходити всю процедуру повторно — з новими витратами та ще одним роком очікування. Фактично ж цінний ресурс було втрачено остаточно.
Системна проблема без швидкого вирішення
Історія Собицького лісництва ДП «Ліси України» — це не поодинокий випадок, а прояв системної проблеми. Надмірна зарегульованість і повільні бюрократичні процеси в умовах війни призводять не до захисту довкілля, а до економічних та екологічних втрат.
Поки механізм ОВД не стане більш гнучким і адаптованим до реальних умов, подібні ситуації ризикують повторюватися знову і знову — особливо у прикордонних регіонах, які й без того працюють на межі можливостей.
