За час повномасштабного вторгнення кількість роботодавців у Шосткинській громаді зменшилася на 60%. Протягом минулого року до Центру зайнятості звернулося понад 4-х тисяч шукачів роботи. Попри війну, жодних затримок виплат допомоги по безробіттю зафіксовано не було. За сприянням міського голови Миколи Ноги, у Шосткинській громаді були організовані громадські роботи для безробітних. Чим жив Шосткинський Центр зайнятості у 2022-му році – відзвітувала його директор Людмила Кошик.
Повномасштабне вторгнення росії на територію України негативним чином позначилося на кількості роботодавців, які надавали Центру зайнятості інформацію про наявні робочі місця. За словами директорки відомства Людмили Кошик, їх чисельність зменшилася майже на 60%. «Одразу лягло велике навантаження на Центр зайнятості. Безробітні перебували на обліку, а в лютому-березні у нас було всього 3 вакансії, які ми могли запропонувати для працевлаштування», - говорить вона.
Тоді частина підприємців повернулася з евакуації та розпочала працювати. «І впродовж 2022-го року до Центру зайнятості було подано 1300 вакансій, на які було працевлаштовано 1157 безробітних. Це менше у порівнянні з 2021-м роком, але і число безробітних не дуже зросло. Їх додалося всього лише на 500 осіб», - зауважила керівник.
Багато зверталося у цей час до Центру зайнятості внутрішніх переселенців, у яких не було повного пакету документів для постановки на облік. Тому спеціалістам установи доводилося працювати з відновлення документів або припиненню трудових відносин з колишніми роботодавцями цих людей. «Ми працювали зі своїми соціальними партнерами – управлінням праці, Пенсійним Фондом – для того, аби допомогти цим людям. Це були переселенці не тільки з Херсонської, Донецької чи Луганської областей, а й з наших територій, де ведуться бойові дії. Це Серединобудський та Глухівський райони», - підкреслює пані Кошик.
За словами керівника, за увесь цей час жодного разу затримок із виплати допомоги по безробіттю не було. «І на період воєнних дій Центром зайнятості не було знято з обліку жодної людини без її відома», - наголошує вона.
Також торік Державна служба зайнятості надала шосткинській установі доступ до баз даних тих територій, які на той час перебували під російською окупацією, або де точилися бойові дії. Це і Охтирка, і Тростянець, і Суми, і Велика Писарівка, і Буринь, і Липова Долина. «Ми призначали їм допомогу по безробіттю. Коли бачили в базі, що є робота, то пропонували її. За період війни роботодавці платили невелику зарплату – в межах мінімалки, але безробітні погоджувалися на це, оскільки хотіли бути соціально захищеними», - говорить Людмила Кошик.
Війна не стала на заваді професійному навчанню безробітних під замовлення роботодавців. 180 осіб скористалося цією програмою, і майже всі вони були працевлаштовані. Окрім цього, за сприянням міського голови Миколи Ноги, у Шосткинській громаді були організовані громадські роботи за кошти місцевого бюджету та частково – за гроші соцстраху. «Таких людей у нас було 76 осіб – вони працювали у відділі освіти – готували для шкіл бомбосховища, чергували у пунктах незламності. За це вони отримували мінімальний розмір допомоги по безробіттю», - інформує керівник.
Як розповідає Людмила Кошик, війна як ніколи об’єднала усіх працівників Центру зайнятості. Попри небезпеку, вони ходили на роботу, облаштували у будівлі установи бомбосховище, допомагали військовим та цивільним продуктами та речами першої необхідності.
