Шосткинські волонтери «Валькірії Шостки» завдяки своїй невтомній праці знані далеко за межами нашого міста. Вони плетуть маскувальні сітки кікімори й в цьому досягли неабиякої майстерності. Робота кипить щодня, для збільшення виробництва, відкрили ще одне приміщення в центрі міста, щоб заохотити якомога більше людей до допомоги фронту. Адже надійне маскування – це врятовані життя наших захисників.
Основна локація, де працюють «Валькірії Шостки» розташована у мікрорайоні Капсуль, там дівчата сплели не одну сотню метрів маскувальних сіток та кікімор.
У цьому досягли неабиякої майстерності, підбирають кольори під відповідну місцевість, щоб наші позиції були невидимі для ворога. Оксана Петрик з перших днів повномасштабного вторгнення шукала, як стати корисною для хлопців, швидко знайшла однодумців і робота закипіла. Нині у волонтерського руху відкрилась вже друга локація - в центрі Шостки.
Тетяна Спащенко, розповіла, що у багатьох волонтерів рідні й близькі нині на нулі, є серед них і ті, у кого війна відібрала найдорожче, але вони не складають руки, розуміючи, що їх сини та чоловіки поклали своє життя не даремно:
- В цей час тяжкий для нашої країни, не можливо стояти осторонь, волонтер це поклик душі, серця. Це людина яка не має спокою, коли ти знаєш, що на передовій там нас захищають, за нас гинуть просто не можна стояти осторонь, заради дітей, онуків.
Замовлень дуже багато, а рук не вистачає, тому волонтери запрошують доєднатися до їх дружнього колективу, щоб разом наближати перемогу. Нині у центрі міста їм надали ще одне приміщення для роботи, тож вони запрошують долучатись до доброї справи.
- Замовлень дуже багато, зараз у нас у замовленні 80 зимових сіток, а ще не закрита осінь, - розповідає Оксана, - У нас зараз 252 бригада, яка напряму підпорядковується Валерію Залужному, просять маскування, бо вони зараз у гарячих точках. Дівчата виконують замовлення, причому індивідуальні, враховуючи усі побажання військових. Чим більше людей, тим швидше замовлення попадає на фронт.
Довжина сітки буває різна. Ширина стандартна 3, метри, 6 метрів 8. Бухти великі по 80 і 140 метрів. Хлопці нам замовляють конкретний розмір, щоб накрити бліндажі, техніку, все що можна. А кікімори – це індивідуальний захист військових. Так розвідка оділа і пішла.
Був такий випадок у хлопців, що ворог не помітив їх, пройшовши повз, коли вони у кікіморах просто лежали на землі.
Людмила Шиліна, щоб закупити перші матеріали продавала власні рукодільні роботи, а нині окрім плетіння сіток ще виконує функції бухгалтера. Дівчина розповідає, що окремі волонтери працюють у себе вдома і роблять маскувальні головні убори, перший такий вона створювала і розробляла для рідного брата.
- У нас у команді є люди похилого віку, які не можуть прийти, але хочуть допомогти, тому вони працюють вдома. Їм додому приносять тканину, нитки й вони плетуть нашоломники. Вони спершу гачком сплітають основу, а потім наплітають смужечки.
Волонтери дуже цінують будь-яку допомогу і матеріальну і фізичну, адже розуміють що лише спільними зусиллями можна прийти до перемоги.
- Дуже велика подяка всім, хто донатить, бо без ваших донатів ми б не змогли. У нас дуже багато коштів йде на матеріали, вони не дешеві. Дорога основа, ми замовляємо і в Туреччині та в Харкові, там основа щільніша, але там черга дуже велика. Також рулони дуже дорогі. Нас вже знають ми іноді постачальникам говоримо, робіть нам знижку, вони нам вже і в борг присилають, бо нас всі знають.
Дівчата допомагали постачальникам матеріалів розробляти кольори, які будуть максимально маскувати й ця співпраця виявилась не даремною. Оксана Петрик, волонтерка волонтерського руху «Валькірії Шостки» говорить, що за цей час навчились і плести, і відповідно підбирати кольори:
- Ми добре маскуємо, від хлопців ідуть подяки, вони шукають на фронті тільки маскування валькірій, бо воно дуже добре маскує і захищає. Є спеціальна програма, яка показує % маскування, так би мовити, ступінь захищеності. Тоді волонтерки починали з 67,3% маскування, зараз вийшли на рівень 98,9%. Це безумовно свідчить про високий рівень їхньої майстерності.
- Це наші дівчата, які вийшли заміж і живуть в Йорданії. Там у них є українська хата і вони нам зробили дуже великий збір на матеріали, - пояснює Людмила, - дякуємо вам за підтримку за те, що ви серцем переживаєте за Україну.
За рік Валькірії акумулювали допомоги на один мільйон гривень. Вся вона нині у вигляді маскувальних сіток захищає наших хлопців. Валькірії це у скандинавській міфології войовничі діви, які беруть участь в розподілі перемог і смертей в битвах, тож маскування від наших прекрасних жінок – це справжній оберіг. Оксана Петрик розповіла, що для них найбільша нагорода:
- Ми завжди з військовими на зв’язку. Вони нам присилають подяки, відеоролики, фото звіти, гільзи, шеврони, прапори, ми після перемоги створимо музей. Завжди попереджають: «Ми виходимо, нас не буде на зв’язку 3-4 дні». Ми переживаємо, місця собі не знаходимо, потім пишуть повідомлення: «Вийшли, живі». І це для нас найвища нагорода.
Доєднуйтесь до волонтерського руху «Валькірії Шостки». Дівчат легко знайти у Фейсбуці і запропонувати свою допомогу, або якщо бракує часу зробити донат.
І пам’ятайте маленьких донатів не буває, адже кожний наближає нашу перемогу.
