За три роки, відколи в Україні відновили трансплантацію, проведено понад тисячу пересадок органів. 40-річна Анна з Сумщини - одна з тисячі пацієнтів, яким провели такі рятівні операції. Її чоловік Дмитро настільки вражений результатом лікування дружини, що сам написав згоду на посмертне донорство. Про неймовірну історію порятунку молодої жінки розповів Український центр трансплант-координації.

Анна живе у Шостці, працювала слідчою у місцевій поліції. Улюблена робота, дружна родина, де підростає двоє синів, затишний дім. Але пʼять років тому відчуття повного щастя почало зникати: несподівано зʼявився біль незрозумілого походження - то у ногах, то у спині. Після обстеження зʼясувалося, що проблеми виникли через хворобу печінки.

Анна звернулася до столичних фахівців Національний Науковий Центр хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова і там їй діагностували аутоімунний цироз. Стан печінки уже тоді був таким, що лікарі заговорили про необхідність трансплантації. Але родинного донора не було, а вартість пересадки від посмертного донора за кордоном була недоступною.

Потім почався ковідний час. Анна перехворіла двічі і це значно погіршило її стан. Але, на щастя, три роки тому в Україну повернулася трансплантація.

З січня 2023-го Анна постійно перебувала у шосткинській лікарні: отримувала підтримуючу терапію і чекала на рятівну пересадку

Трансплант-координатор Національного наукового центру хірургії та трансплантології ім.О.О.Шалімова зателефонував їй на початку вересня - родичі 45-річного чоловіка, якому діагностували смерть мозку, дали згоду на посмертне донорство. За імунологічними показниками Єдина державна інформація система трансплантації (ЄДІСТ) визначила саме Анну реципієнтом.

У дорогу зібралися досить швидко - з того моменту, як Анну внесли до списку очікування, біля неї завжди напоготові стояла валіза з усім необхідним. Вночі чоловік відвіз Анну до Києва, а наступного дня трансплант-команда шалімовців пересадила їй донорську печінку. Зважаючи на стан пацієнтки, операція була складною.

17 днів реанімації - і тільки потім почався процес повернення до активного життя, зʼявилися сили і бажання

Усі ці дні Дмитро залишався поруч з дружиною. Його вразило те, як трансплантація врятувала дорогу йому людину. Каже - щодня дякує невідомому донору. І навіть сам написав прижиттєву згоду на посмертне донорство.

Автор: З Фейсбуку Український центр трансплант-координації

Наразі родина Чеховей знову разом. Вони мають багато сімейних планів, які реалізують після перемоги. А поки що Анна повертається до звичного життя в оточенні улюблених чоловіків.

Українське законодавство передбачає, що кожна людина за життя може визначитися щодо згоди чи незгоди на посмертне донорство. Як це зробити - за посиланням.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися