У Шостці у неділю 24 березня попрощались із захисником України Андрієм Мартиненко, який загинув від артилерійського обстрілу поблизу н.п. Терни Донецької області. У героя залишилися дружина та двоє дітей.
МАРТИНЕНКО АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ народився 6 листопада 1983 року у нашому місті, був середнім сином у багатодітній сім’ї. Хлопчик навчався у Шосткинській загальноосвітній школі № 9. За словами рідних, з дитинства Андрій ріс жвавим, активним, товариським. Допомагав по господарству, захоплювався мототехнікою, відвідував секцію ковзанярського спорту. Андрію рано довелося подорослішати і замінити в родині батька, який передчасно помер…
Після здобуття неповної середньої освіти хлопець пішов працювати у будівельну сферу. Він завжди підтримував свою родину, піклувався, намагався дати найкраще. Був щедрою та турботливою людиною, присвятив своє життя родині. Добрий, відкритий та щирий. Завжди підтримував у всьому і радів успіхам інших.
У 2010 році чоловік створив власну сім’ю, одружився з коханою дівчиною Оксаною. У подружжя народилося двоє діток… Саме про них згадував Андрій Юрійович, коли добровольцем став на захист Батьківщини. «Піду воювати, щоб це не довелося робити моїм дітям!», - пояснив родичам свій вибір.
Саме там від англійських військових отримав свій позивний «Рембо» - за швидкість, блискавичну реакцію та винахідливість. Після повернення до України воював біля Мар’їнки, восени 2023 року отримав комплексне поранення. Пройшовши реабілітацію, Андрій Юрійович повернувся до своєї частини.
За час служби зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, функціональні обов’язки виконував на «відмінно». Його завзяття, розум, хоробрість та боротьба за ідею викликали захоплення у багатьох, в тому числі й у побратимів. За словами військового керівництва, Андрій Мартиненко «мав добрий рівень мотивації до військової служби та професійного вдосконалення. Намагався підтримувати високий моральний дух у підрозділі, вникав у турботи оточуючих. З розумінням ставився до питань, що виникали та враховував їх. На критику та зауваження реагував адекватно, стійко переносив інтенсивні навантаження».
Під час спілкування з родиною Андрій намагався уникати складних тем, щоб не турбувати дорогих людей. 12 березня говорив з дружиною та повідомив, що вирушає з бойовими побратимами «на нуль», на завдання. Обіцяв подзвонити після повернення.
Мартиненко Андрій Юрійович героїчно загинув 14 березня поблизу н.п. Терни Донецької області, внаслідок артилерійського обстрілу.
Плаче за сином Шосткинщина, у невимовній скорботі родина та друзі Андрія… Без батька залишилося двоє неповнолітніх дітей. Низький уклін пам’яті Героя, який наближав Перемогу для рідної Україні та поліг за кожного з нас. Вічна шана. Вічна пам’ять.
Ще більше наших новин у Viber і Telegram.
