Створення безбар'єрного середовища в українських громадах дедалі частіше стає ініціативою самого локального бізнесу. Особливо відчутно це у прифронтових регіонах, де підприємцям доводиться щодня балансувати між фінансовим виживанням, кадровим дефіцитом та виконанням важливих соціальних завдань. Прикладом такої інтеграції в Шостці є діяльність ветеринарного закладу під керівництвом Віталія Бойка. Окрім щоденної медичної практики, команда закладу опікується травмованими чотирилапими, проводить безкоштовні акції зі стерилізації безпритульних тварин у місті та регулярно виїздить для надання допомоги у прифронтові села району.
Коли в закладі з'явилася потреба у новому співробітнику, центр зайнятості запропонував на цю вакансію кандидатуру місцевої жительки — людини з інвалідністю, яка шукала роботу. Керівництво закладу залюбки погодилося взяти фахівчиню в команду, а адаптувати простір під нову колегу попри блекаути підприємцю допомогли цільові державні програми.
Аби полегшити щоденну фізичну працю для нової колеги, керівник ветлікарні Віталій Бойко вирішив адаптувати робочий простір під її потреби. Для цього він скористався державною програмою, яка компенсує роботодавцям витрати на облаштування інклюзивних місць. За виділені кошти придбали сучасні столи з гідравлічним приводом для кабінетів хірургії та УЗД.
«Організація і працевлаштування людини з інвалідністю — зараз такий час, що таких людей досить багато, і створити робоче місце для них дуже актуально, — ділиться Віталій Бойко. — Паралельно я скористався програмою, яка дозволяє забезпечити працівника інвентарем, щоб полегшити працю. Тварини всі індивідуальні — від кілограма до ста. Переносити їх і витягувати на столи тяжко. Тому ми придбали столи з гідравлічним підйомником: спускаємо, кладемо тваринку, піднімаємо. Для фіксації пацієнта на УЗД чи ехосерця потрібен певний час. Тепер ми підбираємо висоту столу так, щоб помічнику було максимально комфортно простояти біля нього навіть 30 хвилин і щоб потім нічого не боліло».
Фінансові інструменти підтримки: як працює механізм компенсацій
Державна програма діє в межах урядового проєкту «Робота без бар'єрів» та дозволяє роботодавцям отримати від держави компенсацію фактичних витрат на облаштування інклюзивних робочих місць. Ця ініціатива поширюється як на юридичних осіб, так і на фізичних осіб-підприємців (ФОП), які використовують найману працю або самі належать до осіб з інвалідністю та облаштовують власне робоче місце.
Про суть програми та її нормативну базу розповідає Людмила Кізтуганова, начальниця відділу надання послуг роботодавцям Шосткинської філії Сумського ОЦЗ:
«У Державній службі зайнятості активно діє програма, завдяки якій роботодавці можуть облаштувати робоче місце для особи з інвалідністю. Її суть полягає в тому, що у разі працевлаштування людини з першою або другою групою інвалідності роботодавець отримує компенсацію за облаштування її конкретного робочого простору. Існує урядова постанова № 893, яка містить чіткий перелік допоміжних засобів. З нього можна обрати саме те, що необхідно працівникові на цей момент, обов'язково враховуючи нозологію та групу інвалідності. Обсяг виплат прив'язаний до мінімальної заробітної плати: за облаштування робочого місця для особи з другою групою інвалідності передбачена компенсація в розмірі до 10 мінімальних зарплат, а для першої групи — до 12 мінімальних зарплат».
Наразі гранична сума відшкодування становить до 80 тис. грн для II групи та до 120 тис. грн для осіб з інвалідністю I групи. Фахівці зазначають, що служба зайнятості намагається підходити до кожного кейсу індивідуально, зважаючи на специфіку діяльності підприємства.
«У нашій практиці був випадок, коли працевлаштували учасника бойових дій, який внаслідок війни втратив ногу, — додає Людмила Кізтуганова. — Йому було необхідно вільно пересуватися територією підприємства. Разом із роботодавцем ми знайшли оптимальне рішення — придбати для цього працівника електроскутер. Ми обґрунтували таку потребу, підібрали відповідну модель і подали документи до Сумського обласного центру зайнятості. Пропозицію погодили, і згодом кошти компенсували. Механізм простий: підприємство купує необхідне, а мы повертаємо витрачені гроші.
Ця програма діє на постійній основі, тому роботодавці можуть сміливо до нас звертатися. Проте варто пам'ятати про важливу умову: з дати офіційного працевлаштування людини до моменту звернення до центру зайнятості не повинно минути більше ніж 180 днів. Якщо пропустити цей термін, право на компенсацію втрачається».
Варто зауважити, що згідно з чинними правилами, безпосередньо облаштувати саме робоче місце необхідно впродовж 90 днів з моменту оформлення працівника, а подати пакет документів на виплату — у визначений 180-денний термін.
Що саме може бути профінансовано від держави?
Отримані кошти спрямовуються на придбання допоміжних засобів та адаптацію робочого простору. Це охоплює широкий перелік матеріалів та техніки під індивідуальні потреби:
-
Для рухового апарату: спеціальні столи (як у випадку з гідравлічним устаткуванням шосткинської клініки), адаптовані крісла, підйомники, меблі.
-
Для осіб з порушеннями зору чи слуху: програми екранного доступу, тактильна плитка, системи оповіщення та знаки безпеки.
Процедура оформлення виплат складається з чотирьох послідовних кроків:
-
Офіційне працевлаштування: Оформіть трудові відносини з особою, яка має інвалідність I або II групи.
-
Закупівля та облаштування: Придбайте необхідні меблі чи техніку під потреби працівника впродовж 90 днів. Обов'язково збережіть підтверджувальні документи (чеки, накладні).
-
Подання документів: Заяву та документи про витрати необхідно подати не пізніше ніж через 180 днів після працевлаштування. Це можна зробити двома способами:
- Онлайн: Через послугу «Компенсація за облаштування робочого місця особи з інвалідністю» на порталі Дія (потрібен електронний підпис).
- Офлайн: Звернувшись особисто до найближчого центру зайнятості.
4. Отримання коштів: Після розгляду та схвалення заяви кошти надходять на рахунок роботодавця впродовж 5 робочих днів.
Детальні вимоги та повний перелік нормативної бази доступні на офіційному порталі Державного центру зайнятості.
Енергетичний виклик
Окрім створення умов для персоналу, ветеринарний заклад бере на себе значне соціальне навантаження. Тут діє постійний пункт перетримки для безпритульних тварин, яких приносять волонтери чи небайдужі містяни. Серед теперішніх підопічних — кіт із переломом хребта, якого лікарі змогли стабілізувати та готують до прилаштування, а також виходжена вулична кішка, яка разом із трьома своїми кошенятами прийняла на вигодовування ще одного чужого малюка. Чекають нових господарів кіт та кішка, яких, мабуть, позбулись колишні господарі. Тепер всі вони шукають нових господарів.
Раз на місяць у закладі проводять день безкоштовної стерилізації безпритульних тварин Шостки, а протягом тижня команда робить по кілька виїздів у прифронтові населені пункти району для аналогічних операцій. Популяція безпритульних тварин у місті завдяки багаторічній роботі вже помітно зменшилася.
Проводити медичні маніпуляції та операції лікарям доводиться й під час тривалих вимкнень світла — тоді роботу клініки забезпечує генератор. У періоди жорстких блекаутів на добу йшло від 15 до 20 літрів пального. Щоб підтримати бізнес, підприємець скористався державною програмою «Енергопідтримка ФОП», яка допомогла компенсувати частину витрат на пальне.
«Коли був блекаут, у нас у середньому йшло десь 15–20 літрів палива на робочий день, залежно від графіку, — каже Віталій Бойко. — Наш робочий час не завжди нормований, якщо є термінова маніпуляція — залишаємося довше, відповідно, й пального витрачається більше. Ця допомога була дуже вчасною, адже в такі періоди фінанси йдуть моментально».
Віталій Бойко
Державна програма енергопідтримки була розрахована на підприємства окремих галузей, чия діяльність критично залежить від безперебійного живлення під час блекаутів.
«Щодо програми з енергопідтримки, нашим головним завданням було оперативно поінформувати місцевих роботодавців, чий бізнес за КВЕДами підпадав під умови проєкту та належав до визначених пріоритетних галузей, — зазначає Людмила Кізтуганова. — Ми провели роз'яснювальну роботу, і багато підприємців Шосткинщини встигли скористатися цією можливістю. Наразі ця програма ще діє, але вона вже підходить до свого завершення 31 травня».
Віталій Бойко, який свого часу проходив військову службу, вважає, що в нинішніх умовах кожен має допомагати країні в тій ніші, яку знає найкраще. Свій досвід залучення державних грантів та працевлаштування фахівця з інвалідністю він не вважає чимось особливим, але сподівається, що розголос цієї теми підштовхне й інших підприємців Шосткинщини ставати більш відкритими до інклюзії.
