У Шосткинській громаді вперше офіційно та лабораторно підтверджено випадок хантавірусу — підступної інфекції, що дає важке ускладнення на нирки. Життя 40-річного чоловіка вдалося врятувати завдяки сучасному обладнанню ЦРЛ та професіоналізму медиків. Як війна спровокувала активізацію хвороби, чим небезпечний вірус та чому інфекційне відділення, яке двічі потерпало від обстрілів, невдовзі знову запрацює за старою адресою — читайте у нашому матеріалі.
Потужна матеріально-технічна база медичного закладу — це базовий фундамент для надання якісних послуг і запорука того, що медики завжди будуть готовими до боротьби з епідеміями чи новими спалахами хвороб. У цьому переконана завідувачка інфекційного відділення Шосткинської центральної районної лікарні Тетяна Тупікова.
Розуміючи стратегічну важливість інфекційної служби, місцева влада робить усе можливе задля підтримки медицини громади. Попри те, що будівля інфекційного відділення двічі потерпала від ворожих ударів, через що персонал та хворих довелося тимчасово релокувати, невдовзі заклад знову запрацює за своєю старою, звичною для містян адресою.
Успішне подолання першого лабораторно підтвердженого випадку хантавірусу в Шосткинській громаді стало яскравим і беззаперечним прикладом того, як сучасне обладнання та вчасно підібране лікування здатні врятувати людське життя.
Шосткинська ЦРЛ сьогодні має всі можливості для надання комплексної медичної допомоги пацієнтам із важким ураженням нирок. Зокрема, у закладі функціонує апарат гемодіалізу. Коли нирки хворого через інтоксикацію відмовляють, штучний апарат тимчасово бере їхню функцію на себе. Ця короткочасна, але критично важлива підтримка дозволяє пацієнтам виграти час і вижити.
Небезпечний хантавірус виявили у 40-річного чоловіка. До інфекціоністів він звернувся на п'ятий день нездужання із вираженими симптомами: сильним головним болем, ломотою в тілі, ознобом та тягнучим білем у попереку. Перебіг хвороби оцінювався як важкий, проте завдяки високій фаховості шосткинських медиків чоловік повністю одужав.
Головна причина активізації недуги останнім часом — це наслідки бойових дій. Війна суттєво збільшила контакти людей із гризунами, які і є основними носіями інфекції.
Хвороба передається до людини кількома шляхами:
-
через підняття пилу під час прибирання забруднених приміщень;
-
через прямий контакт із гризунами або їхніми екскрементами;
-
через вживання їжі та води, що були забруднені виділеннями шкідників.
Тетяна Тупікова заспокоює мешканців Шосткинської громади та наголошує: панікувати через загрозу нової масштабної пандемії не варто. Хантавірус — це зоонозна інфекція. Це означає, що у звичайних побутових умовах вона практично не передається від людини до людини.
«На мою думку, це не є інфекція, яка може викликати пандемічний чи епідемічний перебіг, або навіть масовий спалах. Ризик мінімального поширення існує лише за умов тривалого та тісного скупчення людей в одному замкненому приміщенні. Наприклад, у таких специфічних умовах зараз змушені працювати наші військові, тому там можливі невеликі локальні спалахи», — пояснює лікарка.
Саме через появу нових викликів та умов воєнного стану збереження й розвиток інфекційної служби залишається безумовним пріоритетом для безпеки всієї Шосткинської громади. Так, особливу увагу під час ремонтних робіт приділили безпековому фактору. За словами завідувачки, тепер у будівлі облаштоване надійне укриття. Тож, під час повітряних тривог як пацієнти, так і медичний персонал перебуватимуть у безпеці.
