Міжнародна підтримка прифронтових громад Шосткинщини тримається, зокрема, і на людях, чия відданість не має географічних кордонів. Відомий новозеландський волонтер, колишній полковник армії Нової Зеландії, підприємець і колишній мер міста Тауранга Тенбі Павелл уже втретє завітав до прифронтового регіону. Ще у 2022 році він заснував гуманітарну організацію Kiwi K.A.R.E (Kiwi Aid & Refugee Evacuation). Завдяки пожертвам новозеландців та міжнародних донорів його команда евакуювала тисячі цивільних, забезпечила медзаклади генераторами, ліжками й медикаментами.
Цього разу разом із Тенбі до Шосткинщини прибув його друг і колега по волонтерству, очільник Міжнародного БФ «ДЕНЬ ЗА ДНЕМ» Олег Купцов. З ним новозеландський волонтер колись познайомився у Бахмуті під час однієї з місій. Тоді українські волонтери допомогли іноземним колегам правильно розподілити гуманітарну допомогу тим, хто її дійсно потребував. Цього приїзду благодійники доставили до прифронтового регіону 100 буржуйок та 93 водонагрівачі.
Як зав'язалася співпраця з Шосткинською РВА
Співпраця із Шосткинською районною адміністрацією розпочалась у жовтні 2025 року. Тоді у Шостці стався тотальний блекаут після ворожого масованого обстрілу: у місті не було ні води, ні світла, ні газу. Про те, як усе стартувало в цій критичній ситуації, згадує Олег Купцов: «Були новини про те, що по Шостці прилетіло, зникло світло... пам'ятаю відео, де люди готували щось просто на вогнищах. У нас якраз працювало виробництво, ми возили допомогу на Харківщину та Донеччину, і я поспілкувався з Тенбі. Кажу: "А давай привеземо в Шостку?" Він відповів: "Окей". Я набрав Шосткинську адміністрацію на загальний номер. Питаю: "Можемо вам допомогти?" Мені відповіли: "Вау, клас". Ну от і так ми почали приїжджати. І вже на наступний чи через день прибули з першою партією».
«З любов'ю з Нової Зеландії»
Кожна пічка, яку отримують українські родини, має особливий, впізнаваний знак — фірмову табличку з написом «З любов’ю з Нової Зеландії». Тенбі Павелл згадує, що ідея виникла досить спонтанно. Коли на початку 2023 року Олег Купцов запитав його, що саме варто викарбувати на металі, відповідь була миттєвою:
«Це був знак тепла і любові для кожного. Ідея з'явилася в наших хлопців у майстерні — вони запропонували прикріпити табличку. Коли Олег зателефонував і запитав, що ми хочемо там написати, я відповів одразу: "З любов'ю з Нової Зеландії"», — ділиться волонтер.
Для Тенбі цей напис — не просто формальність, а чіткий меседж світові та українцям:
«Він означає, що така маленька країна, як наша, розташована так далеко, щиро думає про вас тут, в Україні. Ми рішуче засуджуємо цю незаконну загарбницьку війну. Але водночас цей напис — про конкретні дії. Ми хотіли показати: дивіться, ми тут, ми поруч, і ми намагаємося надати не лише слова підтримки, а й цілком практичну допомогу».
Повертаючись на Шосткинщину вже втретє, Тенбі Павелл на власні очі бачить, як еволюціонувала ситуація в регіоні та як змінилися люди: «Минулого року ми приїжджали, видавали буржуйки... люди були більш розслаблені, можна так сказати. А зараз ми вже їхали — кілометри дронових сіток натягнені, і люди більш в напрузі і більш втомлені від війни».
Масштаби допомоги: від евакуації до медичних вантажів
Окрім точкової допомоги прифронтовим громадам пічками та водонагрівачами (цього разу привезли 93 водонагрівачі і 100 буржуйок для людей), команда реалізує масштабні національні проєкти. Олег Купцов деталізує діяльність фондів:
«З початку 2024 року завдяки підтримці Тенбі — зокрема, допомозі з автівками та їхнім постійним ремонтом, що потребує значних коштів, — ми змогли евакуювати вже 12 тисяч людей. Це лише частина нашої роботи. Другий напрямок — перевезення маломобільних громадян та ветеранів, які втратили кінцівки. Третій, найбільш масштабний проєкт — доставлення гуманітарних медичних вантажів до лікарень. Я вже навіть збився з рахунку, скільки всього ми доправили в різні медичні заклади, — обсяги дуже великі.
Наші три основні проєкти — це "Hit for Health", "Дорога життя" та забезпечення лікарень медикаментами. Крім того, ми постійно займаємося евакуацією тварин, допомагаємо дітям з інвалідністю, сприяємо реабілітації ветеранів та виконуємо ще багато інших гуманітарних завдань».
Олег Купцов та Тенбі Павелл
Погляд новозеландського волонтера на українців та війну
Для Тенбі Павелла цей довгий шлях волонтерства став не просто гуманітарною місією, а глибоким особистим відкриттям. Він зізнається, що на самому початку, у 2022 році, його мотивація була доволі простою: «Коли я тільки приїхав, я майже нічого не знав про Україну та українців. Я просто чітко усвідомлював одне: незаконна загарбницька війна росії проти суверенної держави — це абсолютне зло. Це була настільки несправедлива агресія, що я відчув: маю зробити все можливе, щоб допомогти. Все було дуже просто і зрозуміло».
Минуло понад чотири роки, і сьогодні, дивлячись на українців крізь призму п’яти років війни, Тенбі бачить народ, чия сила духу виходить далеко за межі звичних уявлень про незламність. Його вражає не лише стійкість людей, а й надзвичайний інтелектуальний та технологічний стрибок України: «Сьогодні, через чотири з половиною роки, я зрозумів, що українці — це неймовірно душевні та незламні люди. Мене вражає ваш рівень технологій та інновацій — нам усім є чому вчитися в України. Те, як ви, попри повномасштабну війну, спромоглися вибудувати miltech-індустрію та розвинути військові технології настільки, що тепер маєте 30% надлишкових потужностей для експорту в Західну Європу, — це просто не вкладається в голові! Це вражає до глибини душі. Я переконаний: світ ще довго вчитиметься в України, переймаючи ваш досвід і вашу мужність».
Нагорода від Президента та мотивація для всього світу
За свою самовіддану роботу Тенбі Павелл був відзначений високою державною відзнакою. Для нього це не особистий тріумф, а спільне досягнення величезної інтернаціональної команди: «Це величезна честь для мене. І її розділяють усі члени нашої команди: у нас є не лише українські учасники, а й члени команди в Новій Зеландії, Австралії, Польщі, Румунії. А ще у нас є стратегічні партнери у Сполучених Штатах Америки. Ця нагорода призначена для кожного, тому що всі ми — одна команда».
Тенбі Павелл демонструє неабияку наполегливість, роками утримуючи увагу світової спільноти до війни в Україні. Для нього підтримання мотивації в іноземних партнерів — це не питання дискусій чи спеціальних стратегій, а усвідомлення критичної небезпеки, яку несе в собі російська агресія. Волонтер переконаний: допоки війна триває, байдужість є неприпустимою. «Насправді, це очевидна річ, — наголошує Тенбі. — Ми маємо справу з незаконною загарбницькою війною. Щодня гинуть люди, зокрема жінки та діти. Ті жахіття, що відбуваються, сотні, якщо не тисячі злочинів — цього цілком достатньо, аби залишатися вмотивованими допомагати Україні. Я багатьом кажу: якщо Україна не виграє цю війну, вона не зупиниться на кордонах, а розширюватиметься далі. Зрештою, ми всі ризикуємо опинитися втягнутими в цей конфлікт».
Підготовка Шосткинщини до важкої зими: позиція керівництва району
Голова Шосткинської районної військової адміністрації Андрій Бєляєв переконаний, що запорукою виживання в умовах нинішніх викликів є синергія зусиль — як на рівні держави, так і завдяки міжнародній підтримці. Робота над планом стійкості регіону стала для адміністрації пріоритетом, адже ворог продовжує нарощувати вогневий тиск, роблячи прифронтове життя щодня складнішим.
Згадуючи початок співпраці з волонтерами, Андрій Бєляєв наголошує на важливості активних дій у пошуках допомоги: «Усе почалося з того, що після трагічного 4 жовтня минулого року, коли наше місто пережило лихо, перед нашою командою постало завдання: підготуватися до найважчої зими. Ми не чекали — ми шукали можливості... Я завжди казав і буду казати: якщо нічого не питати, то нічого не буде».
Така наполегливість принесла вагомі результати. Якщо торік завдяки організації «New Zealand» вдалося отримати понад тисячу буржуйок, то цьогоріч плани ще амбітніші. «Зараз ми вже плануємо вийти на цифру у дві тисячі обігрівачів, — розповідає Андрій Миколайович. — Ворог суттєво нарощує вогневий вплив на нашу територію, тому ми готуємося до дуже важкої зими. Ця допомога — частина нашого плану стійкості, який ми впроваджуємо разом із міжнародними партнерами».
Андрій Беляєв дякує Тенбі Павеллу за допомогу
Цінний вантаж отримали жителі Ямпільської, Шосткинської та Середино-Будської громад. Як зазначає голова Шосткинської районної військової адміністрації, робота з підтримки прикордоння зараз є абсолютним пріоритетом. «Ми зосереджуємо основні зусилля саме на прикордонних громадах, — розповідає Андрій Бєляєв. — Усього їх у нас сім, одна з них перебуває в зоні активних бойових дій. Фактично кожного дня ми, на превеликий жаль, втрачаємо людей. Статистика дуже сумна й негативна: якщо за період з 22-го по 25-й рік у нас загинуло 80 цивільних і 314 було поранено, то зараз маємо вже 59 загиблих і понад 400 поранених. Оскільки в нас один із найдовших кордонів із ворогом, готуватися до майбутньої зими нам доводиться втричі ретельніше й інтенсивніше. Будь-яка, навіть найменша допомога, яка дозволяє людям зберегти тепло в прикордонні, має величезне значення».
За словами голови Шосткинської РВА Андрія Бєляєва, усі отримані буржуйки передані виключно жителям прифронтових громад, адже Пункти незламності та обігріву вже повністю укомплектовані альтернативними джерелами тепла та генераторами. Очільник району також додав, що за дорученням Прем'єр-міністра зараз тривають ретельні перевірки укриттів — їх забезпечують обігрівачами й контролюють, аби сховища залишалися відчиненими. Підсумовуючи розмову, він наголосив, що район готується до прийдешньої зими максимально комплексно.
