Шосткинська громада провела в останню путь свого земляка — воїна 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Олександра Савченка на позивний «Сава». Захисник, у якого ворог забрав життя за свободу України і який з січня 2025 року вважався безвісти зниклим, назавжди повернувся до рідного міста на щиті. Йому назавжди 34 роки.
Народився 8 січня 1990 року в місті Шостка. Тут минуло його дитинство, тут він закінчив загальноосвітню школу №7, а згодом — Шосткинське вище професійне училище, де здобув мирну та потрібну професію токаря та автослюсаря.
Олександр не встиг створити власну родину, але був надійним сином, вірним другом і справжнім чоловіком, який став на захист своєї держави.
Коли ворог прийшов на нашу землю, Олександр став до лав Десантно-штурмових військ. Він служив у славетній 80-й окремій десантно-штурмовій Галицькій бригаді (в/ч А0284). Для побратимів він був «Савою» — позивним, за яким його знали на службі, у строю, у щоденній бойовій роботі. За цим коротким ім’ям назавжди залишиться образ сміливого воїна, надійного побратима та людини, на яку можна було покластися.
З 5 січня 2025 року, після важкого бою воїн вважався безвісти зниклим. Довгі місяці рідні та близькі жили надією на його повернення. До останнього залишалася віра, що Олександр живий і неодмінно повернеться додому. Але, на жаль, дива не сталося…
Сьогодні наш Захисник повертається до рідної Шостки. Повертається на щиті — як Воїн, який віддав найдорожче за Україну, за її свободу та наше мирне майбутнє. Його ім’я назавжди залишиться в пам’яті тих, хто знав його як Олександра, і тих, хто знав його як «Саву».
Церемонія прощання з Героєм відбулася на Алеї Слави, де Олександр Савченко знайшов свій останній спочинок.
