Під час засіданні Офісу розвитку громад говорили про екологію, зокрема про контроль повітря. За інформацією начальника управління з надзвичайних ситуацій Ольги Ткаченко, наше місто має ступінь хімічної небезпеки. На території Шостки є чотири хімічно-небезпечних підприємства, які використовують у своєму виробництві або мають право зберігати сильнодіючі отруйні речовини. Також у місті налічується понад тридцять потенційно небезпечних підприємств.
Жителі міста постійно скаржаться на їдкий запах у повітрі. Особливо гостро він відчувається у нічний час. Виявити джерело так і не вдається. Тому міська влада звернулась до шосткинських ІТ-шників з проханням розробити прилад, який вимірюватиме кількість викидів у повітрі.
Так, за словами розробника Олександра Андрусенка, над запуском в роботу трьох датчиків йде робота вже близько року. Він проінформував, якого результату вдалось досягнути за цей час.
Наразі ІТ-шники пропонують Шосткинській громаді розробку, яка контролюватиме онлайн та своєчасно попереджуватиме про появу забруднення твердими частинками й летючими органічними сполуками в локальній області. Тобто там, де встановлена станція. «Природу хімічної речовини ми визначити не можемо, але те, що там є викид і його абсолютну концентрацію від 0 до 100%, ми побачити можемо. Так, в Шостці іноді бувають викиди твердих частинок. Наприклад, коли пожежа і є неприємний запах в місті цей датчик зашкалює», - розповів Олександр Андрусенко.
Дані накопичуються на сервері. Архів пишеться вже рік. Тобто саме стільки стоять станції. Їх вже переміщували по місту, встановлювали на різних локаціях. Зараз в Шостці є дві станції. Одна з них — біля ЦРЛ, інша — на даху Шосткинського інституту Сум ДУ. За даними розробок можна визначити, чи є в цих точках викиди. Таких установок, за словами Олександра, потрібно мінімум три.
Зараз вирішується питання, де ж саме розмістити установки. «Технічну базу ми розробили. Пристрій герметичний, можна ставити фактично на стовпі. Але куди ставити – це потрібно вирішувати на рівні міста», - зазначив ІТ-шник. За його словами, сказати із точністю, яке підприємство здійснює викиди, все одно не вийде, бо датчик вимальовує лише теоретичний рух хмари.
Результати виміру повітря датчика можуть бути приводом, аби міськрайонний відділ Сумського обласного лабораторного центру МОЗ України провів дослідження рівня забруднення, але по загальнопоширеним забруднюючим речовинам, контроль за якими веде цей лабораторний центр за постановою КМУ. «Ми дивимося які підприємства, що найбільш часто може надходити в повітря, на що акредитована та чи інша лабораторія. Таким чином ми складаємо собі бланк моніторингу або позапланове обстеження. Залежно від цього ми плануємо свою роботу".
Фахівці виявляли у повітрі викиди, проте за словами Ірини Хаміцевич, їх кількість була низькою: "Торік були певні місця, де ми знаходили перевищення тих чи інших речовин. Про це інформували виконком, підприємства, якщо це їх стосувалося, і т.д.». Але вночі за викликом лаборанти виїздити не будуть, адже за словами Ірини Хаміцевич вимірювальні прилади потребують налаштування, а для цього потрібен час.
Проте повідомлення від будь-якого громадянина є приводом, щоб служби швидкого реагування виїхали негайно на позапланову перевірку, зазначила Ольга Ткаченко. «Дзвінок нашого жителя на оперативні телефони: 101,102,103,104 - це і є підставою для того, щоб служба виїхала», - сказала вона.
Що стосовно вартості, то проєкт слід розділити на дві частини. Одна – це мобільний додаток (у разі якщо він потрібен місту). Його створення було ініціативою самих розробників. Інша частина – це безпосередньо станція. Її вартість близько 800 доларів.
