Редакція ШосткаNews.City зробила підбірку відомих людей, які прославили Шостку
Іван Редкач
Народився у Шостці 1986 року. У 12 років вступив до Броварського спортивного інтернату під Києвом, де виховувалися такі чемпіони як Володимир Кличко, Сергій Дзинзирук і Юрій Нужненко. У 23 роки він переїхав до США. Надійшло запрошення з Лос-Анджелеса. Там він опановував ази професійного боксу, набирався досвіду, спарингував з дуже серйозними бійцями. Тренувався під керівництвом тренера Маріо Моралеса, який тренував кумира Івана — Едвіна Валеро.
За підсумками 2014 року Редкача визнали одним з кращих проєктів року. За свою кар'єру провів понад 300 поєдинків. 1 червня 2019 року провів перший бій у напівсередній вазі та здобув найбільш значущу перемогу в кар'єрі над ексчемпіоном у двох вагових категоріях американцем Девоном Александером.
Кароліна Ашіон
Народилася 30 липня 1975-го року. Вона україно-нігерійка. З самого дитинства Кароліна серйозно захоплювалася спортом і навіть навчалася в школі олімпійського резерву. А паралельно відвідувала музичну школу по класу фортепіано. Одного разу Кароліна сиділа з мамою в київському кафе. До неї підійшов незнайомець та запитав, чи не замислювалася вона коли-небудь про кар'єру телеведучої. Цей незнайомець виявився Олександром Асаулюком, директором телеканалу М1. Так що у 2001-му році Ашіон стрімко почала свою зоряну кар'єру на кращому музичному каналі країни.
У 2007 році знялася у фільмі «Секунда до..». З 2011 по 2012 рік Ашіон вела програму «З новим «Ранком» на «Інтер+». 2012 — ведуча новин на телеканалі «2+2», вела реаліті-шоу на каналі ТЕТ «Рай, гудбай». У березні 2015 року знову повернулася на «2+2» як ведуча недільної новинної програми «Секретні матеріали», спрямованої проти російської пропаганди.
Окрім телевізійної діяльності, керує компанією «ICMG», візитівкою якої став Міжнародний джазовий фестиваль «До#Дж», і є продюсером української співачки Полі Франц.
Іван Кожедуб
Народився 8 червня 1920 в селі Ображіївка. У 1934 році Кожедуб закінчив школу і вступив до хіміко-технологічного технікум в місті Шостка.
На початку 1940 року — вступив на службу до лав Червоної Армії і восени того ж року закінчив Чугуївську військову авіаційну школу льотчиків. У березні 1943 року в складі дивізії вилетів на Воронезький фронт. До кінця війни Іван Кожедуб, на той час — гвардії майор, літав на Ла-7, здійснив 330 бойових вильотів, в 120 повітряних боях збив 62 літаки противника.
Останній бій під час Другої світової, в якому він збив 2 FW-190, Кожедуб провів 17 квітня 1945 року в небі над Берліном. Нагороджений трьома медалями «Золота Зірка», останню Кожедуб отримав 18 серпня 1945 року за високу військову майстерність, особисту мужність і відвагу, проявлену на фронтах війни.
Іван Кожедуб жодного разу не був збитий під час війни, і хоча його підбивали, він завжди садив свій літак.
Пантелеймон Куліш
Народився у 1819 році у селищі Вороніж. Він є творцем «Кулішівки» — однієї з ранніх версій українського алфавіту, головний автор першого повного українського перекладу Біблії (поряд з Іваном Пулюєм та Іваном Нечуєм-Левицьким). Виступав одним з найбільших діячів українського просвітництва, змагаючись за популярністю зі своїм давнім другом Тарасом Шевченком.
Після публікації «Чорної ради» — першого українського історичного роману письменник здобуває визнання громадськості. Пантелеймон Куліш був однією з найколоритніших постатей свого часу в українській літературі.
Культурницьке подвижництво, що виокремлювало його навіть серед плеяди видатних сучасників, захоплено вітала величезна частина суспільства, мимоволі утворюючи навколо його особистості атмосферу творчої таємничості.
Віктор Ковтун
Народився 1 червня 1958 року в селі Мезин. У 1984 році закінчив відділення монументально-декоративного розпису в Харківській державній академії дизайну та мистецтв там же й викладав. З 1986 року бере участь у республіканських, всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних виставках.
У 1995 році був відзначений звання Заслуженого художника України. З 1988 року — член Спілки художників України. Секретар по регіонах Національної спілки художників України. Член-кореспондент Петровської Академії наук і мистецтв (Санкт-Петербург, 1996). Дійсний член міжнародної Академії інформації при ООН (1998). Народний художник України (2002), дійсний член Петровської академії наук і мистецтв (Санкт-Петербург, 2006). Академік Брестської національної академії будівництва, архітектури та мистецтв (2007).
Нагороджений золотою медаллю фонду «Наукове партнерство» і фонду «Культурне надбання». Митець подарував Шосткинському Арт-центру чимало своїх картин. За особливий вклад в культуру нашого міста його було нагороджено званням «Почесний громадянин Шостки».
Олексій Красовський
Народився 30 березня 1994 року у Шостці. Український лижник. Член збірної України на зимових Олімпійських іграх 2014 року. На чемпіонаті світу в Чехії 2013 року серед юніорів Красовський брав участь в спринті, конькових перегонах, дуатлоні (гонці різними стилями), посівши відповідно 47-е, 34-е і 32-е місця.
В естафеті він передав гонку п'ятим, але в підсумку збірна України показала 14-й результат. На зимовій Олімпіаді 2014 року в спринті вільним стилем посів 69-е місце (гонка 15 км). А на Зимових Олімпійських іграх у Пхенчхан у 2018 році фінішував 49-м.
Павло Скоропадський
Український державний, політичний й громадський діяч, військовик. Виходець із козацько-старшинського роду Скоропадського. Один з лідерів та ідеологів монархічного гетьманського руху. 16-17 жовтня 1917 року Скоропадського на з'їзді Вільного козацтва в Чигирині делегати від п'яти українських губерній і Кубані обрали отаманом Вільного козацтва. Серед козаків особа нащадка гетьманського роду, бойового генерала Скоропадського мала неабияку популярність.
Ще з літа 1917 року уряд Центральної Ради, занепокоєний великою популярністю аристократа-землевласника генерала Скоропадського, чинив йому перешкоди в керівництві корпусом Наприкінці року через неспрацювання з новим військовим секретарем міністром Миколою Поршем та головнокомандувачем військових сил в Україні полковником Юрієм Капканом та через власні незадоволені амбіції Павло Петрович пішов у відставку. У січні 1918 року більшовики зайняли Київ, а Скоропадський переховувався від репресій. У Гамаліївському Свято- Харлампіївському монастирі Шосткинського району поховані його батько — Іван Ілліч Скоропадський, дружина Анастасія та їхня єдина донька Ульяна. Цей склеп є єдиним нині поховання гетьманів на Україні.
Дмитро Чечулін
Відомий на весь Радянський союз архітектор народився 22 серпня 1901 року у Шостці. Навчався на хімічному відділенні політехнічного технікуму (нині Хіміко-технологічний коледж імені Івана Кожедуба Шосткинського інституту). Першу самостійну роботу Дмитро Чечулін створив в 17 років. Це був дерев'яний обеліск із зображеннями вождів революції в міському сквері Шостки, встановлений замість знесеного в січні 1918 році бронзового бюста імператора Олександра II.
У 1923 році Дмитро Чечулін вступив на архітектурний факультет Вищих художньо-технічних майстерень в Москві. Далі працював за фахом та досяг неабияких висот — став головним архітектором Москви. Відомий перш за все як ініціатор проєкту висотного будівництва в Москві, а також як автор ключових для радянської архітектури 1960-1970-х років будівель.
Олександр Сорокалет
Олександр Сорокалет народився в 1959 році. Він — гордість Шостки, чемпіон Європи та Світу, срібний призер Олімпійських ігор в 1988 році в Сеулі, колишній капітан команди ЦСКА та СРСР з волейболу, заслужений Майстер спорту.
Зараз живе у Франції. Протягом 10 років його команда на змаганнях в основному вигравала перші або другі місця.
