Простий, сільський хлопець з багатодітної родини мріяв про небо. Олександр Бойко – найстарший в родині серед п’ятьох дітей. Коли він навчався у молодших класах у с.Богданівка, ділився з вчителькою і друзями, що хоче стати військовим. “Його малюнки, відповіді, речення, які він складав, — все було про небо, про літак. Він читав багато, можливо, в нього була просто мрія і він її здійснив”, - говорить Тетяна Махлаєва, перша вчителька Сашка.

Так і сталося, Олександр Бойко здійснив свою мрію і вступив до Харківського університету Повітряних Сил ЗСУ ім. Кожедуба. Але доля так розпорядилася, що він став одним з тих 27-ми, хто перебував на борту АН-26, коли той під час навчального польоту в Чугуєві впав і загорівся. Одразу після аварії вижили двоє курсантів: один із них помер наступного дня у Харківській лікарні. Нашому земляку, Олександру Бойко вижити не вдалося. Він назавжди залишиться 19-річним юнаком, якій мріяв про небо і в одну мить пішов туди назавжди.

Сашко після Богданівської середньої школи з 5 класу по 11-й вчився у Шосткинському ліцеї-інтернату спортивного профілю. На честь загиблого юнака там облаштували траурний куточок з його світлиною і лампадкою. На фото Олександр у військовій формі, з твердим, по-справжньому чоловічим поглядом.

Саме біля цього куточка ми поспілкувалися з директором навчального закладу, Валерієм Захарченко. Він називає Олександра першопрохідцем, адже хлопець був першим з вихованців ліцею-інтернату спортивного профілю, який вступив до Харківського університету повітряних сил.

Після Сашка наші випускники почали поступати до цього ВУЗу. Він нібито відкрив стежину. Наші випускники поступали після нього на штурманську справу, вертолітне відділення

Ми гордилися ним, його мамою. Це сім’я багатодітна, Сашко – найстарший. Для меншеньких він був, як дороговказ.
Валерій Захарченко не без гордощів зазначає, що їх випускники довели усім, що маючи мрію і бажання можна досягти своєї мети.
- Це діти, які вступили в елітний заклад з бідної сім’ї. Особисто Сашко довів, переконав, що якщо є мрія, то її можна втілити в життя, навіть не маючи для цього певних великих коштів. Знання і досягнення. Це як зразок для багатьох наступних випускників.
Не без суму Валерій Степанович згадує свого колишнього учня. Він викладав у Сашка літературу, а вдячний і жадібний до навчання учень захоплювався ще й поезією, розповідає педагог.

Він любив читати й багато читав. В старших класах захоплювався поезією. Любив Ліну Костенко - «Крила», Василя Симоненка – «Ти знаєш, що ти – людина?». І в старших класах він почав мріяти вже про небо

Олександр Бойко був всебічно розвинутою дитиною. І якщо говорити про точні науки, то його класний керівник і вчитель фізики Валентина Дудкова згадує, що хлопець більше любив саме їх. Вона розповідає, що Сашко завжди навчався гарно, був хорошим спортсменом, займався футболом.
- Він неодноразово брав участь в різних предметних конкурсах, в шкільних, міських олімпіадах.
Вчителі не пам’ятають, щоб Сашко прийшов не підготовленим до уроку. Він був завжди цілеспрямованим юнаком. Нині у випускному класі ліцею-інтернату спортивного профілю навчаються його брат Ярослав і сестричка Настя. Про загибель Олександра Бойко учні навчального закладу дізналися від свого товариша по інтернату Василя Федько. У Харківському авіаційному університеті ім. Кожедуба здобуває освіту його старший брат Володимир, який перший розповів про авіакатастрофу і загибель Сашка.

Мені подзвонила мама, вся в сльозах і розповіла, що Сашко загинув. На мене зразу нахлинув смуток і співчуття його родині

Нині старшокласники, які знали Олександра зізнаються, що всій шкільній родині важко прийняти цю трагічну новину. Ярослава Тишковець говорить, що всі вони дивилися новини, аби дізнатися, хто загинув в авіатрощі.
- Я була шокована. Ми дивилися новини, а потім під вечір стали відомі імена тих, хто там загинув. Я просто розплакалася, коли дізналася, що там загинув Олександр Бойко. Я його знала і мені дуже важко це сприйняти. Я не знаю, як це переживуть його мама, Настя, Ярик, бабуся.
Освітянська родина важко переживає втрату і висловлює щирі слова співчуття родині Олександра Бойко. Директор ліцею-інтернату запевнив, що ім’я Олександра назавжди залишиться в історії навчального закладу.
- Ми схиляємо голови перед рідними. Ми співчуваємо близьким. І водночас ми пишаємося випускниками нашого закладу. Це діти, які вступили на шлях захисту Вітчизни. Ми вдячні батькам за виховання дитини.
Для ідентифікації 25 тіл знадобиться експертиза ДНК. За словами фахівців, це займе від двох до трьох тижнів. Родинам загиблих Міноборони виплатить 1,576 млн грн, про це заявили на засіданні уряду 26 вересня.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися