Пасічники Шосткинської громади працюватимуть за новими правилами. Для сприяння розвитку галузі бджільництва та підвищення рівня обізнаності суб’єктів господарювання всіх форм власності, у Міністерстві розвитку економіки затвердили деякі зміни в нормативно-правових актах з питань бджільництва. Які саме - розповів начальник відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Володимир Ревенко.
Це видача санітарно-ветеринарного паспорта, яка здійснюється в день звернення бджоляра за заявою про видачу такого паспорта в письмовій або електронній формі. «В день видачі паспорта пасіки вноситься інформація до Реєстру паспортів пасік територіальним органом Держпродспоживслужби», - говорить пан Ревенко.
Ветеринарно-санітарний паспорт засвідчує епізоотичне благополуччя пасіки. Окрім цього документу, бджоляр повинен зареєструвати у органах місцевого самоврядування свою пасіку. Оформивши все належним чином, він знатиме, що в разі масового отруєння бджіл спеціальна комісія при міській раді вживатиме необхідних заходів. «При Шосткинській міській територіальній громаді створена постійно діюча комісія, куди увійшли працівники Держпродспоживслужби, Національної поліції та органів місцевого самоврядування», - пояснює керівник.
Такі дії на законодавчому рівні були впроваджені через численні випадки масового отруєння бджіл, в результаті чого українські пасічники зазнавали значних збитків. «Україна минулого року експортувала 80 тис. тонн меду, тому отруєння бджіл завдає чималих збитків. Якщо пасічники не знайдуть компромісу з аграріями, вони зможуть звернутися до суду і отримати компенсацію», - розповідає пан Ревенко.
Зареєструвати свої пасіки бджолярі повинні до 15 травня. До цієї справи вже активно підключилися пасічники Глухівщини, Ямпільщини та Шосткинщини. Окрім цього запроваджені нові норми щодо переміщення пасік. «Не кожен суб’єкт господарювання знає, що десь у лісосмузі стоїть пасіка. Тому аграрії зобов’язані за три доби до запланованого застосування засобів захисту рослин завчасно повідомити про свої дії орган місцевого самоврядування (з урахуванням відстані 10 км від оброблюваної площі)», - підкреслює Володимир Ревенко.
За словами Володимира Ревенка, були випадки, коли аграрії навіть платили гроші пасічникам за таку добру справу.
Але не усі суб’єкти господарювання є сумлінними. Тож, в разі отруєння бджіл пасічники повинні знати, якою саме хімічною речовиною обробляли поле, зазначає директор Шосткинської міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби Віталій Павлюченко. «Тому що лабораторні дослідження проводяться за кошти власника пасіки», - наголошує керівник.
На місце можливого отруєння, на пасіку виїздить спеціальна комісія та відбирає для дослідження від 10-ти відсотків бджолосімей. «Окрім цього відбирається по 400-500 грамів бджоли, 200 грамів викачаного незапечатаного меду, 50 грамів перги і близько 1 кг. зелених рослин з ділянки, де літали бджоли», - розповідає Віталій Павлюченко.
Голова громадської організації “Спілка бджолярів Шосткинщини” Михайло Бондар сподівається на взаєморозуміння між пасічниками та аграріями. Він закликає бджолярів зареєструвати свої пасіки та оформити ветеринарний паспорт, а суб’єктів господарювання – завчасно попереджати про обробку полів хімікатами. «Наші брати-аграрії повинні розуміти, що бджола – це чисте довкілля та здоров’я людей. Сподіваюся, що взаєморозуміння між нами буде і надалі – адже ми завжди відкриті і чекаємо на співпрацю», - констатував пасічник.
Приєднуйся до нас у Viber до Корисна Шостка, або Telegram. Та не забудьте про нашу сторінку у Facebook.
