Шостка проводжала в останню путь людину чиє життя було нерозривно пов’язане з героїчними сторінками історії сучасної України: Революція Гідності, антитерористична операція, після повномасштабного вторгнення брав участь в багатьох атаках ворога, був тричі поранений в Бахмуті, Покровському, Оріхово, але щоразу повертався в стрій. Це все про старшого солдата Андрія Московка, який 18 травня приєднався до Небесного воїнства.
15 місяців триває повномасштабна війна, а для Андрія Московка вона почалась ще 9 років тому, а можливо ще раніше на Майдані. Нині його героїчний шлях закінчився. Герой повернувся додому на щиті. Андрій був завжди зі своєю країною. Був її вірним і відданим сином. З перших днів Майдану у 2013 році він був у самому вирі подій, виборюючи гідне майбутнє для своєї країни, виносив на руках поранених героїв Небесної сотні. У 2015 році став до лав ЗСУ, перебуваючи у найгарячіших місцях Донецької та Луганської областей. Повномасштабне вторгнення рашистів Андрій Олегович зустрів на відомій трасі Кіпті-Бачівськ, де одним з перших зійшовся з ворогом у боротьбі. Як свідчать побратими, в ході бойових дій не зважаючи на загрозу життю старшого солдата Андрія Московка надавав першу допомогу пораненим. Побратими захисника написали лист, в якому розповіли про героїчний шлях воїна, його честь та звитягу:
- Був тричі пораненим в населених пунктах Бахмут, Покровське, Оріхово. 5 травня брав активну участь в обороні населеного пункту Білогорівка, в районі переправи Сіверський Донець. 10 червня в населеному пункті Покровське відбив наступ ворожої піхоти ПВК «Вагнер», де було ліквідовано особовий склад ворога у складі трьох відділень. В ніч з 31 грудня 2022 року на 1 січня 2023 року під час наступу ворожих сил в населеному пункті Оріхово Запорізької області у складі підрозділу внутрішніх сил вирушив на відбиття атаки ворога. 2 січня під час відбиття атаки отримав осколкове поранення.
Андрій Олегович був нагороджений численними грамотами, подяками та військовими відзнаками.
Війна і смерть невблаганні і безжальні. Ціна мужності і самовідданості Андрія Московка – життя. Йому назавжди буде 51. Низко схиляють голову у скорботі всі, хто знав героя, всі для кого його смерть стала трагедією. Наталія Поправко, заступник директора з виховної роботи школи-ліцей знала Андрія особисто. Педагог згадує, що навіть у добу радянської школи він всотував любов до України:
- Все своє життя до останньої хвилини він любив свою неньку Україну. Мало хто з наших містян має от таку біографію, багато сторінок якої присвячено його боротьбі за нескореність нашої України.
Мирослав Ляшок, бойовий побратим згадує, що Андрій з самого початку з 2015 року у різних підрозділах захищав нашу країну:
- Він мав кілька контузій ще до повномасштабного вторгнення. Після 24 лютого 2022 року був неодноразово пораненим, але це його не зупиняло, він завжди повертався на фронт. Саме про таких як Андрій складають легенди. Саме таких як Андрій називають Героями України.
Микола Нога, міський голова прийшов віддати шану полеглому захиснику:
- Андрій найкращий серед нас, з 2015 року стоїть на захисті нашої України. Був у всіх гарячих точках. Був поранений, пройшов цілий ряд госпіталів і знов повернувся у стрій, бити ворога. Ми повинні об’єднатись і перемогти клятого ворога. Слава Героям!
Отець Сергій, військовий капелан попросив присутніх молитись за душу воїна:
- З великою шаною і вдячністю ми схиляємо голови перед такими людьми, які не вагаючись боронять нас від ворога, віддаючи своє життя за нас. Нехай Господь увіковічить їх в Царстві Небеснім і там вони небесним воїнством допомагають нам здолати ворога. Всім героям, які захищають нас велика слава, особливо тим, які поклали життя своє за нас.
Прозвучав вірш, який присвятила дружина Олена своєму коханому чоловіку, в цих рядках вилились вся туга і відчай. Присутні не могли стримувати сліз, а жінка не могла відпустити Андрія від себе.
Настав час останнього прощання, і люди понесли квіти до труни героя, висловлюючи слова співчуття рідним. Під журливу мелодію «Плине кача» скорботний потік мешканців громади провів захисника в останню путь.
