Навіщо Офіс Президента надсилає Залужного до Лондона? Китай перевіряє готовність Заходу до поступок. Що стоїть за візитом Лі Хуея в Україну? Папа Римський заявив, що мир можливий, потрібна добра воля. Позиція Макрона сьогодні – це позиція Джонсона два роки тому.
Чи можете ви з легкістю визначити, які з цих заголовків є фактами, а що з цього – особисті думки? Чи все ж вагаєтеся? Якщо не впевнені, тут ви не одні.
Ви дивитеся шосте відео з курсу медіаграмотності та протидії дезінформації, який онлайн медіа Хмарочос робить спільно з Агенцією медійного росту АБО. Протягом 6 місяців ми ділимось свіжими відео, що присвячені різним темам.
Після перегляду кожного відео у Вас є змога пройти тест. Пройшовши тест Ви автоматично стаєте учасником розіграшу екоторби з фірмовим принтом, який буде проведено у квітні 2024 року. Тест ви можете знайти за цим посланням.
Згідно з американським дослідженням, проведеним у 2018 році, щодо можливості американців відрізняти факти від персональних думок, лише кожен четвертий американець може чітко визначити, що перед ним факт, і тільки кожен третій може визначити, що перед ним новина, яка базується на чиїсь думці. До того ж протягом останніх десятиліть з розвитком онлайн-ЗМІ та особливо соцмереж, межа між фактами та думками розмивається, тож орієнтуватися стає все складніше.
Давайте розберемося, в чому різниця між фактами та особистими думками, і чому небезпечно чиїсь думки називати новинами
Факт – це твердження, яке є остаточно і безповоротно правильним, і не може бути спростованим. З іншого боку, думка – це заява людини про її особисті переконання, вірування, сподівання чи погляди. В той час, як факт є безпристрасним і сам по собі не може маніпулювати вами, думка може схиляти вас на той чи інший бік, переконувати в чомусь. Ви можете читати чиюсь думку, яка подана як новина, і цілком погоджуватися з нею, але це зовсім не означає, що вона правильна. В цьому й полягає основна небезпека, коли думки видають за факти чи за новини.
Як не потрапити в пастку?
З розвитком незалежної журналістики та медіа, ЗМІ по всьому світові почали впроваджувати правила, які включають обов'язкове маркування думок. Як правило, ці тексти розміщуються в розділі колонки чи блоки, і мають відповідну помітку.
Трапляється, що ЗМІ публікує редакторську позицію теж з відповідним маркуванням. В США поширеною є практика, коли медіа підтримує кандидата в президенти чи політичну партію, і відверто про це заявляє. Такий матеріал подається як думка редакції. Щось схоже також зробило українське видання Texty.org.ua в 2018 році, коли підтримали на президентських виборах Петра Порошенка, проте без відповідної помітки.
Разом тим, в Україні є сайти, які не маркують думки своїх авторів і подають їх як новини чи статті. Тут потрібно бути уважними. Якщо розповідь ведеться від першої особи, автор відверто демонструє свою позицію, то дані, які ви читаєте, потрібно перевіряти. Часто в таких текстах є формулювання «Я думаю», «Мені здається», «Я вірю». Спробуйте почитати інші джерела на цю ж тему, пошукайте наукові дослідження. Одним словом, не поспішайте вірити всьому, що написано.
Про те, що перед вами думка, замаскована під факт чи новину, свідчить:
- Наявність оціночних суджень
- Прогнози та передбачення
- Використання лексики на кшталт «хтось має щось робити»
