"Світлана з сином та донькою проживала в селі Пигарівка на Сумщині у затишному будинку з садом. Ніби мальовнича картина, на перший погляд… Та її руйнує те, що будинок цей знаходиться на прикордонній території, де обстріли та вибухи лунають чи не щодня". Саме з таких рядків починається допис у Фейсбук Гуманітарної місії "Проліска".
Замість звичного життя між господарством та морозивом на простирадлі у саду, діти мали жити у холодному підвалі на мішках з картоплею. Так вони прожили тиждень. Серце крається від уявлення про ту картину.
Тож, Світлана у відчаї звернулась до Гуманітарної місії "Проліска", яка працює за підтримки UNHCR Ukraine - Aгентство ООН у справах біженців в Україні. Єдиним її проханням було евакуювати їх до безпечного місця.
Поїздка була довгою та виснажливою. Діти розповідали про домашніх улюбленців, яких довелось залишити, друзів, які їх підтримували, улюблені місця в селі. В той самий час, мама ділилась переживаннями з психологом мобільної групи про те, як змінилась поведінка її дітей.
Про те, як син склав всі іграшки в сарай та відмовився ними грати, аргументуючи це тим, що він вже дорослий. А також, що коли вони з родиною сиділи з речами біля будинку, очікуючи команду центру, Світлана помітила, що у дворі дикі голуби звили гніздо. Злітаючи, махнули крилом на прощання. А головне на радість.
У безпечному місці діти одразу змінилися, почали знайомити працівників «Проліски» з їх рідними, розповідати, як часто вони раніше проводили тут літні канікули.
Світлана ж, відчувши підтримку близьких та твердий ґрунт під ногами, полегшено видихнула та поділилась планами на майбутнє.
