Його не стало 25 січня 2023 року. Йому назавжди 37. Роман Бабич Народний Герой України, бойовий медик. Це звання він отримав ще влітку 2015 року. Роман Бабич позивний "Диск" був гвардії лейтенантом медичної служби. Служив у 1-му механізованому батальйоні 93 Гвардійської окремої механізованої бригади. Брав участь в АТО, евакуював поранених та загиблих бійців з ДАПу, Авдіївки, Пісків, Водяного, Опитного, Тоненького, опорних пунктів шахти Бутівка, РЛС “Зеніт”.
Роман стояв біля витоків українського такмеда (тактична медицина). Один із найкращих інструкторів та бойових медиків. Він врятував дуже багато людей і навчив багатьох рятувати життя.
Одна з останніх фото Романа
Шосткинські волонтери вшанували пам'ять про Героя, відвідавши у другі роковини його загибелі місце його останього прихисту - могилу у місті Боярка.
«Бабич Роман, випускник 2002 року! Ти назавжди в наших серцях! Розумний, добрий, талановитий у всьому, справжній патріот, віддана своїй справі людина! Ти чудово грав у шкільному театрі, брав участь у всіх виступах команди КВК ліцею, танцював на всіх концертах, які проводились у школі. Який же ти був відповідальним у дитячі та юнацькі роки! І потім, коли став дорослим, ніколи не забував рідну школу, частенько заходив, спілкувався з учителями та учнями. Ми втрачаємо найкращих. Боженьку, яка ж дорога ціна свободи! Найщираші співчуття матусі, дружині, діточкам, рідним Ромчика. Сумуємо й плачемо разом з Вами. Памʼятаємо!!!», - виклала пост на сторінці Волонтерського центру «Шостка-Добро» Тетяна Доник.
Роман народився у 1985 році в селищі Вороніж. Навчався у Шосткинській гімназії та школі ліцеї. У юнацькі роки - наполегливий у навчанні, відповідальний, товариський, а ще веселий та завзятий танцюрист, бо займався в народному танцювальному колективі "Джерельце". Вищу медичну освіту здобув у Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця у 2008 році. За спеціальністю – лікар загальної практики. На військовій кафедрі, отримав звання молодший лейтенант. Після навчання займався страхуванням життя, обіймав посаду директора департаменту страхової компанії. У 2011 році переїхав на постійне місце проживання у Боярку. Одружився, у подружжя народилося двійко чудових діточок.
На початку 2014 року, коли в Криму ще тільки з’являлися «зелені чоловічки», прийшов до військкомату, аби записатись добровольцем. Тоді дали відповідь, що наразі у допомозі немає потреби. А вже у вересні того ж року Романа було призвано до лав Української Армії на захист кордонів нашої держави вже на Сході України. Відправився у зону проведення антитерористичної операції, отримавши посаду начальника медичного пункту.
Одного разу, під час евакуації поранених з ДАПу через наданий противниками «коридор», довелось слухати усі перемовини ворожої сторони з приводу розстрілу їхньої машини. Водій «Таблетки» тоді зумів уникнути попадання снарядів «Мухи», чим урятував життя екіпажу.
Бабич розповідав: "13 січня 2015 року мій другий день народження. Ми одним екіпажем, що залишився на весь батальйон, їхали на евакуацію наших десантників у ДАП, потрапили під обстріл ворожих "градів" (вони "ловили" танк та БМП, що прикривали відхід МТ-ЛБ з пораненими), та лише дивом залишилися неушкоджені. В той день шматком асфальту, що підняло вибухом снаряда, розбило лобове скло в машині з моєї сторони. Уламок розколовся об мою каску. Ми не зупинилися, доїхали до місця зустрічі з МТЛБ, оперативно надали допомогу та доставили хлопців до найближчої лікарні".
Життя близько 600 військовослужбовців було врятовано завдяки професіоналізму Романа та своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги. А медичний пункт, яким він керував, був один з найкращих і самих бойових медпунктів у зоні проведення АТО. Ім’я Романа прозвучало і в телевізійних новинах – народний депутат, лідер Правого Сектору Дмитро Ярош особисто подякував йому за надану першу медичну допомогу і врятоване життя!
Демобілізований у вересні 2015 року. Після демобілізації Роман повернувся на попереднє місце роботи. Додатково займається інструктажем, проводить навчання військових, а також цивільних наданню першою медичної та домедичної допомоги в різних умовах, громадською діяльністю в громадській організації «Білі берети».
У 2019 році Роман Бабич розповів кореспондентам Суспільного про штурм ДАПу та евакуацію поранених. "Перш за все, я вважаю нашою перемогою те, що ми зберегли усвідомлення, що ми є Україною, сильною нацією, що ми можемо протистояти дуже важким випробовуванням", — сказав тоді Роман.
24 лютого 2022 року він не міг вчинити інакше, як відвезти дружину та двох діточок у відносно безпечне місце та відправився захищати Батьківщину. Роман служив знову у своїй рідній 93 ОМБр «Холодний Яр». 27 березня 2022 року призваний на медичну службу Фастівський районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Київської області.
Загинув 25 січня 2023 року в місті Бахмут, відспіваний 29 січня в Свято-Миколаївському храмі міста Боярки на Київщині.
Нагороди Романа:
• Орден «Народний Герой України», Наказ від 14.07.2015
• Орден «ЗА ОБОРОНУ КРАЇНИ» від Фонду оборони країни, 14.10.2015.
• Пам’ятна медаль «За вагомий внесок у розвиток Дніпропетровської області» від Дніпропетровської облдержадміністрації.
• Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту» від Спілки учасників бойових дій в АТО Закарпатської області «Побратими України», 05.05.2016.
• Знак народної пошани ХРЕСТ АРХИСТРАТИГА МИХАЇЛА «За відвагу» від Всеукраїнського об’єднання «Країна», 22.08.2016.
• Нагрудний знак «ГІДНІСТЬ ТА ЧЕСТЬ» від Всеукраїнської громадської організації «Спілка ветеранів та працівників силових структур України «Звитяга», 14.10.2016.
• Ювілейна медаль «25 років ВДВ» нагорода від Союзу десантників України, 02.08.2017.
• Відзнака командування 93 ОМБр «ХОЛОДНИЙ ЯР» І ступеня, 10.10.2022
• Медаль учасника АТО
• Грамота Пошани та Скорботи, підписана Валерієм Залужним, 29.01.2023.
