Роман служив у 1-му механізованому батальйоні 93-ї гвардійської окремої механізованої бригади, гвардії лейтенант медичної служби.
Про загибель медика та військового інструктора повідомив журналіст Олександр Мамай у своєму Facebook: « Він особисто займався евакуацією поранених та загиблих бійців з Донецькому аеропорту, Авдіївки, Пісок, Водяного, Опитного, Тоненького, з опорних пунктів шахти Бутівка, РЛС «Зеніт». Врятував життя сотням військових».
Роман Бабич, позивний "Диск", народився 1985 року у селищі Вороніж Сумської області. Навчався у шосткінській гімназії, а потім у ліцеї. Був вихованцем народного ансамблю народного танцю "Джерельце". Здобув освіту за фахом лікар загальної практики у Національному медичному університеті імені Богомольця, який закінчив із червоним дипломом.
Він з 2014 року брав участь у військових діях на Донбасі, вирушивши туди добровільно. На фронті служив лікарем загальної практики Сухопутних військ, займався евакуацією поранених військових, чим врятував життя близько 600 українських захисників.

"Але найціннішою моєю нагородою є те, що всі хлопці з мого військового медпункту повернулися додому живими", - говорив Роман Бабич. Роман також був нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорта».
У своєму інтерв’ю «Фактам» Роман згадує день, коли одна секунда відділяла його від смерті:
- Це сталося за три дні до спроби розірвати кільце оточення навколо Донецького аеропорту — 13 січня 2015 року. Ми тоді у супроводі танка та БТР їхали забирати звідти поранених. Гуркіт танка чути здалеку, можливо, завдяки цьому ворог помітив нас і відкрив вогонь. Снаряд від "Града" розірвався перед нашим медичним автомобілем "Мерседес" (до речі, не броньованим). Якби він уразив це місце на секунду пізніше, то було б пряме влучення в нашу машину. А так ми влетіли на повну швидкість у вибухову хвилю. Порядний шмат асфальту пробив лобове скло і вдарив прямо в мою каску. З того часу я вважаю 13 січня своїм другим днем народження.
У 2015 році він був демобілізований. Навесні 2015 року завдяки волонтерам Роман був направлений на навчання до Естонії. Там на базі Національної академії оборони у місті Тарту для медиків та волонтерів з України провели поглиблений двотижневий курс з тактичної медицини. Навчили, як проводити тренінги з цього виду надання допомоги. Там він отримав сертифікат інструктора. За програмою, яку засвоїв в Естонії, навчав бійців четвертої, п'ятої, шостої хвиль мобілізації. А після повернення з війни став навчати цивільних.
«Я працюю у страховій компанії на керівній посаді, а навчання людей тактичній медицині та медичній допомозі — це мій соціальний внесок суспільству», розповідав Роман Бабич в інтерв’ю «Фактам». Ветеран АТО до початку війни із родиною мешкав у Боярці Київської області. Саме там він і буде похований.
25 січня Роман Бабич загинув. 1 лютого йому мало б виповнитись 38 років. У Романа залишилась дружина, донька і син. Пропонуємо згадати, яким був Роман у сюжеті Суспільного за 2019 рік.
