Село Ображіївка – мальовничий куточок Шосткинщини. Тут розташоване справжнє квіткове царство. Його господиня – місцева мешканка Наталія Степанищенко. Вона вже шість років дарує людям красу, вирощуючи різноманітні квіти, на власній присадибній ділянці біля хати.
З чого все почалося
Петунії, які пані Наталія побачила у продажу на ринку, стали її натхненням та мотивацією вирощувати квіти самостійно.
"Спочатку купувала звичайне насіння, експериментувала. Потім, коли почало виходити, перейшла на більші обсяги", – розповідає Наталія.
Частина рослин спочатку знаходиться в домі. Тут, на поличках, під підсвіткою, вони чекають свого часу переселитися в теплиці. Спочатку теплиця була одна – 4 на 13 м. Далі чоловік пані Наталії – Вадим Михайлович побудував другу – 4 на 14 м. Зараз подружжя вже вирощує квіти в промислових масштабах.
Квіткове розмаїття
За шість років Наталія освоїла мистецтво вирощування не лише петуній, а й багатьох інших квітів: лабелії, алісуму, колеусу, катарантусу, примули, остеоспермуму, пеларгонії, бакопи, калібрахоа, будри, вербейника, анютиних вічок та цинерарії.
"Раніше ми лише сіяли насіння, а зараз я навчилася черенкувати, зберігати маточники. Це дозволяє нам розмножувати вегетативні рослини", – ділиться Наталія.
Робочі будні
Робочий день Наталії починається о шостій ранку. Влітку, коли настає сезон ринкової торгівлі, доводиться вставати о четвертій ранку, щоб зібрати квіти.
"Ми з чоловіком працюємо вдвох. Він – моя опора та підтримка. Разом ми долаємо всі труднощі", – розповідає Наталія.
Чоловік Наталії Степанищенко - Вадим Михайлович
Подружжя реалізує квіти не лише на Шосткинському ринку, а й возить їх у Ямпіль та Новгород-Сіверський. Минулого року їхні квіти прикрашали клумби Новгород-Сіверського монастиря. Також вони щороку безкоштовно передають свої рослини для Ображіївської школи.
Війна та квіти
Початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну став справжнім випробуванням для Наталії та Вадима.
"Ми збиралися 25 лютого переносити все зі стелажів у будинку в теплицю. І тут почалося повномасштабне вторгнення. Все переросло. Сльози... Куди везти? Викидати? Стаканчиків для пересадки не маємо... Ми шукали їх, де тільки могли. Знайшли. І лише 15 березня я зібралася з силами і пішла в теплицю. Думала: якщо вийде – роздамо людям, якщо ні – викинемо. Ми попікірували все і вирішили поїхати на ринок торгувати", – згадує Наталія.
Попри повномасштабну війну, люди продовжували купувати квіти.
"Незважаючи на те, що почалися страшні події, люди все одно сподівалися на краще", – згадує Наталія.
Екскурсії для школярів
Зараз Наталія радо приймає у своїй теплиці школярів, розповідаючи їм про квіти та ділячись секретами їх вирощування.
"Діти заходять і кажуть: "Як тут жарко!" А потім розглядають квіти, розпитують, як їх вирощувати", – розповідає Наталія.
Мрії та натхнення
Наталія мріє про велику теплицю з мікрокліматом, але розуміє, що в умовах війни це нереально. Її улюблені квіти – вегетативні, які можна черенкувати.
"Я отримую задоволення від черенкування. Це так захоплює!" – каже вона.
Чоловік Наталії, Вадим, спочатку не підтримував її захоплення, але згодом також полюбив квіти. Він працівник критичної інфраструктури. Попри те, що зранку він на роботі, вночі стежить за опаленням у теплицях – там встановлені буржуйки, до яких час від часу потрібно підкидати дрова.
"Він тепер раніше за мене встає і пізніше лягає ", – каже Наталія.
З огляду на цьогорічні військові загрози для Сумщини жінка вагається, чи садити рослини цьогоріч. Проте друзі та знайомі підбадьорюють.
"Усі у мене вже питають про квіти та радять: "Сійте, сійте! Все буде добре", тож я знову вирішила цього року посіяти. Будемо вірити в краще!", – підсумовує квітникарка.
Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
