Йому навіки залишиться 46 років. Шосткинська громада знову зазнала невиправної втрати - внаслідок важких поранень, отриманих через удар FPV дрону, загинув наш земляк Владислав Родітєлєв. З 18 серпня цього року чоловік воював під Покровськом, виконував обов’язки водія. Поховання та церемонія прощання із захисником відбулися на Алеї Слави.
Шосткинщина осиротіла ще на одного Героя. 29 жовтня, внаслідок важких поранень, отриманих через удар FPV дрону, загинув наш земляк Владислав Родітєлєв. Йому навіки залишиться 46 років.
Народився Владислав 2 лютого 1979 року. Сім’я хлопчика була багатодітною – крім нього тут підростало ще двоє братів. Після закінчення школи № 5 він вступив до Шосткинського професійно-технічного училища № 10 та успішно опанував спеціальність токаря.
Добрий, порядний та людяний, співчутливий, щедрий – саме таким згадують чоловіка його родичі та друзі. За спогадами рідних, Владислав ніколи не відгукувався про когось погано, всі проблеми намагався вирішувати мирним шляхом. Завжди був готовий прийти на допомогу.
Шосткинець дуже любив природу. Найбільшою насолодою після трудового тижня були прогулянки лісом і збирання грибів, риболовля на місцевих водоймах.
У лютому 2024 року Владислав підписав контракт з Нацгвардією і приступив до виконання обов’язків в одній з військових частин Сумщини.
Востаннє Тетяна спілкувалася з чоловіком 26 жовтня цього року. Наступного дня у військову автівку, якою керував Владислав, прицільно влучив FPV дрон. Наш земляк отримав комплексні, надтяжкі поранення. Лікарям у Дніпрі довелося ампутувати обидві ноги та руку. Всі дуже сподівалися на диво, але організм чоловіка не витримав такого величезного навантаження... 29 жовтня, через добу після операції, о 4:30 ранку ще одна світла душа приєдналася до Небесного воїнства.
Згадати, яким Владислав Родітєлєв був за життя, та висловити слова співчуття його рідним та близьким, прийшли його побратими, педагоги та представники духовенства.
Російсько-українська війна навіки обірвала життя нашого земляка, Владислава Родітєлєва. Тепер його ім’я назавжди буде закарбоване у серцях шосткинців, а його вічним прихистком стане Алея Слави.
