У Шостці на Алеї Слави попрощалися з воїном Миколою Гончаровим. Йому було лише 28 років. Серце захисника зупинилося 11 квітня в районі населеного пункту Бегма Синельниківського району Дніпропетровської області. Він Служив оператором безпілотних авіаційних комплексів у складі штурмової спеціалізованої роти «Шквал», мав звання солдата та позивний «АКАБ». Заповітною мрією чоловіка було повернутися додому до своїх рідних… Обійняти дружину та донечку, жити разом у мирній країні, будувати майбутнє та радіти простим речам.
Микола Гончаров народився 10 вересня 1997 року в селі Кривоносівка Сумської області у невеликій, але дружній родині.
З дитинства Микола був щирим, добрим і допитливим хлопцем. Навчався у Шосткинській загальноосвітній школі №9, де здобув повну середню освіту. Ще змалку його серце тягнулося до техніки — захоплювався автомобілями, мріяв стати водієм, цікавився різними видами транспорту. Також любив спорт — футбол і боротьбу, що загартовували його характер і силу духу.
Після закінчення школи вступив до Шосткинського професійно-технічного училища №13, де здобув професію водія. У дорослому житті працював у різних сферах, не боявся жодної роботи, завжди був відповідальним, працьовитим і наполегливим.
Миколу Володимировича згадують як людину з великим серцем — відкритого, щирого, веселого та завжди усміхненого. Він умів підтримати, допомогти, розрадити. Мав багато друзів і був душею будь-якої компанії. Його поважали й цінували за доброту, людяність і готовність прийти на допомогу у найважчий момент.
28 грудня 2025 року Микола був призваний на військову службу за контрактом. Служив оператором безпілотних авіаційних комплексів у складі штурмової спеціалізованої роти «Шквал», мав звання солдата та позивний «АКАБ». Захищав Україну на Дніпропетровському напрямку, віддано виконуючи свій обов’язок перед Батьківщиною.
Заповітною мрією чоловіка було повернутися додому до своїх рідних… Обійняти дружину та донечку, жити разом у мирній країні, будувати майбутнє та радіти простим речам.
Він пішов із життя надто рано, залишивши по собі світлу пам’ять, біль утрати та безмежну любов у серцях рідних і близьких.
