Ранок 22 червня 2026 року розпочався із жахливої звістки: близько 04:50 російські війська спрямували безпілотник на житловий будинок багатодітної родини у Зноб-Новгородській громаді, що на Шосткинщині.
Удар, нанесений підступно вдосвіта, коли люди мирно спали, забрав життя трьох поколінь однієї родини: 13-річного підлітка, його 36-річного батька та 73-річної бабусі. Ще троє членів сім'ї зазнали поранень.
Згодом Зноб-Новгородська ОТГ оприлюднила болючі подробиці про постраждалу родину.
Історія родини, яку об'єднала любов
За офіційними даними громади, внаслідок ворожої атаки трагічно загинули Олександр Шинко, його син Євген та бабуся — Гадалова Зінаїда Павлівна.
Ця родина була прикладом того, як дорослі люди, попри життєві випробування, зуміли створити простір абсолютного тепла для своїх дітей. Після розлучення Олександр Шинко самостійно виховував двох синів — Євгена та Максима. Його цивільна дружина, Аліна Макуха, виховувала доньку Олександру. Два роки тому Олександр та Аліна вирішили об’єднати свої долі та своїх дітей під одним дахом. Вони створили велику, дружну родину, де не було поділу на «своїх» і «чужих». Діти стали одне одному по-справжньому рідними братами та сестрою, а в домі панували взаємоповага, підтримка та щира турбота.
Світла пам'ять загиблим: якими вони залишаться в серцях
Вчителі та близькі згадують тринадцятирічного Женю Шинка як надзвичайно добру, щиру та світлу дитину. Хлопчик захоплювався природничими науками, з особливим задоволенням відвідував уроки образотворчого мистецтва, дизайну та технологій. Попри певні проблеми зі здоров’ям, Женя ніколи не пропускав занять без поважних причин, був спокійним, відповідальним і дуже сумлінним учнем, який легко знаходив спільну мову з педагогами.
Його батько, 36-річний Олександр Шинко, був батьком з великої літери. Він завжди прислухався до порад учителів і робив усе можливе задля гідного виховання та навчання синів. Олександр багато працював, щоб родина нічого не потребувала, і належно виконував свої батьківські обов’язки. В селі його знали як доброзичливу та чуйну людину без жодних шкідливих звичок. Олександр ніколи не відмовляв у допомозі іншим — зокрема, власною ініціативою організовував підвезення жителів селища до районного центру, за що користувався глибокою повагою серед односельців.
Стан поранених: боротьба за життя
Ті, кому вдалося вижити в цьому пеклі, наразі перебувають під наглядом медиків. Родина зазнала не лише важких психологічних травм, а й серйозних фізичних ушкоджень. Дванадцятирічна Олександра зараз перебуває у важкому стані, медики готують її до термінового транспортування до київської Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит». Десятирічний Максим дістав травму кінцівки. Аліна Макуха, отримала травми в той момент, коли голіруч відчайдушно рятувала свою доньку з-під палаючих завалів зруйнованого будинку.
Війна вчергове довела свою цинічність, забравши життя людей, які будували майбутнє, допомагали іншим і просто хотіли жити у своїй хаті. Громада сумує за загиблими та молиться за якнайшвидше одужання поранених дітей та матері.
