На Шосткинщині 6 серпня відзначили день народження Пантелеймона Куліша. Пам'ять видатного земляка традиційно вшанували на його малій батьківщині — на місці колишнього хутора поблизу села Гукове.
Хоча народився майбутній письменник у селищі Вороніж (Шосткинщина), саме Гукове та околиці дідового хутора були місцем, де він проводив чимало часу в дитинстві. Сьогодні цю локацію позначено символічною альтанкою, а за кілька метрів від неї лежить поховання батька письменника.
альтанка
Зібрати докупи цей історичний пазл було непросто. Міський голова Шостки Микола Нога розповів, що пошуки садиби тривали роками. Територію досліджували і вручну, і технікою, але земля тривалий час не здавала секретів. Прорив стався, коли до справи залучили фахових археологів.
«Там було місце, і всі вважали, що там похований батько Пантелеймона Куліша. А взагалі на цьому горбі було їхнє подвір'я — під великим деревом. А ми тоді в ті роки наймали кілька експедицій, і вручну копали люди, і екскаватором, і ніде нічого не знаходили. І через деякий час земля сама показала де щось є. Коли відомих археологів запросили, вони походили по цій території, виявили, що це поховання, і другого поховання на цій території немає», — розповів міський голова Микола Нога.
могила батька П. Куліша
Земля віддала науковцям чимало артефактів: окрім самого поховання, тут знайшли монети, черепки, стародавню іконку (яка нині зберігається в музеї) та жорна. Прямих підписів на хресті немає, але історичний контекст підтверджує: тут дійсно похований батько Пантелеймона Куліша.
Того дня біля альтанки зібралися представники міської влади, які поклали квіти до пам'ятного місця. Атмосферу доповнили виступи: над лугом лунала українська пісня у виконанні учасників народного аматорського колективу «Зорецвіт» Ображіївського будинку культури.
«Це наш видатний земляк. Ми його шануємо, ми вивчаємо твори, ми своїх дітей привчаємо, щоб вони знали, що вони нащадки ... Хочеться, щоб українська культура, українське слово жило у віках, щоб ніхто не міг забрати у нас його», — поділилася представниця колективу Руслана Пакало, подякувавши також ЗСУ за можливість збиратися під мирним небом.
Продовження заходів відбулося в центральній міській бібліотеці Шостки, де урочисто відкрилася тематична виставка. Провідна бібліотекарка Любов Михайлова у своєму виступі глибоко розкрила постать письменника:
«Це одна із наймасштабніших, найяскравіших постатей українського культурного відродження XIX століття, письменник, перший літературний критик, етнограф, мовознавець, творець українського правопису “Кулішівки”, перший перекладач творів на українську мову Шекспіра і Гете, перший творець українського історичного роману “Чорна рада”. І все це — Пантелеймон Куліш. Його внесок у нашу культуру важко переоцінити. Це була людина, яка все своє життя підносила наше слово до світових стандартів», — зазначила Любов Михайлова.
Вона додала, що через усе життя Пантелеймон Олександрович проніс заповітну мрію про створення самостійної, вільної держави. Бібліотекарка також згадала символічність цього дня та роль музею письменника, який відкрив свої двері 11 серпня 2006 року і нині налічує понад 500 експонатів, а також наголосила на сьогоденні: «Повномасштабна війна ще раз змушує нас оцінити постать Куліша. Саме він пророкував невідворотність її з варварською Росією, країною, яка не терпить коло себе вільних людей».
У виставковій залі розгорнулася експозиція воронізького жіночого клубу «Відрада», який працює вже майже два десятки років. Майстрині привезли понад сімдесят робіт ручної роботи — від вишитих рушників і бісерних картин до автентичних ляльок-мотанок.
Учасниця клубу, вчителька української мови та літератури Валентина Олександрівна Лисоконь поділилася роздумами про життєвий шлях і спадщину земляка: «Ми, члени клубу “Відрада”, раді, що живемо на воронізькій землі, яка дала світу такого генія, як Пантелеймон Олександрович Куліш. Як він прожив своє життя — заради України, заради збереження традицій, заради просвіти! Окрім всього, він видав двотомник “Записки о Южной Руси”, у який уклав народну творчість України, зокрема нашої Чернігівської губернії, зберігши звичаї, традиції, пісні, перекази й легенди. Це дуже і дуже цінна книга».
Валентина Олександрівна також розповіла, як пам'ять про видатного земляка шанують безпосередньо у Воронежі: ім'ям Пантелеймона Куліша названо школу та вулицю, а в центрі селища встановлено пам'ятник.
Понад два століття минуло від дня народження Пантелеймона Куліша, але його тексти й ідеї сьогодні резонують особливо гостро. Усі ці заходи вкотре доводять: наша історія живе не лише в архівах, а й у реальних справах, дослідженнях та живій творчості громади.
