Сьогодні Шосткинська громада провела в останню путь свого земляка, молодшого сержанта Юрія Шевцова. Командир кулеметного відділення з позивним «Карась» віддав життя за Україну під час виконання бойового завдання ще наприкінці жовтня 2024 року. Після болісних тижнів невідомості та очікування захисник назавжди повернувся до рідного міста «на щиті».
Шевцов Юрій Іванович народився 4 вересня 1974 року в місті Шостка. Він зростав у багатодітній родині, де разом виховувалися троє братів. Юрій був наймолодшим у сім’ї.
Навчався у Шосткинській загальноосвітній школі №1, де здобув неповну середню освіту. Після школи вступив до ПТУ №13, де опанував професію слюсаря. Після навчання працював на різних підприємствах міста, був працьовитим і відповідальним, звик усього досягати власною працею.
Юрій був людиною спокійною, врівноваженою, щирою та доброю. Він умів цінувати прості радощі життя. Любив природу, риболовлю, полювання. Його поважали та цінували за людяність, надійність і готовність у будь-яку хвилину прийти на допомогу.
Найважливішою людиною для Юрія був його син Владислав. Синові — 26 роки. Батько пишався ним, а їхні стосунки були сповнені тепла й любові. Уже під час військової служби Юрій ділився із сином своїми спогадами, розповідав про побратимів, про пережите на війні. У цих розповідях особливо відчувалося, наскільки сильно він цінував своїх товаришів і як вони підтримували одне одного у найтяжчі моменти.
На початку літа 2024 року Юрій Шевцов долучився до лав Збройних Сил України. Він став на захист рідної землі, своєї родини та майбутнього України. Проходив військову службу на посаді командира кулеметного відділення, мав військове звання молодшого сержанта. На фронті отримав позивний «Карась».
Після цього для його родини розпочався найважчий період — очікування. Юрій певний час вважався безвісти зниклим. Рідні не втрачали надії, чекали, вірили й молилися. Чекали на звістку, яка мала поставити крапку в цій болючій невідомості.І вони дочекалися. Дочекалися свого Юрія… Героя — на щиті. Він повернувся додому, до рідної Шостки, туди, де народився, виріс, де залишилися його родина, син, брати, друзі та всі, хто його знав і любив. Життя Юрія обірвалося надто рано. Але пам’ять про нього житиме у серцях рідних і близьких, у спогадах друзів, у добрих справах, які він залишив після себе. Він віддав найдорожче — своє життя — за Україну, за мирне майбутнє своєї родини та за кожного з нас. Вічна пам’ять і шана Герою — Шевцову Юрію Івановичу.
