9 жовтня Шосткинська громада провела в останню путь земляка, навідника аеромобільного батальйону Миколу Коржа. 30-річний захисник із позивним «Одін» загинув 5 березня 2025 року внаслідок удару ворожого FPV-дрона. Після тривалого та болісного очікування рідних факт загибелі воїна підтвердився, залишивши в смутку родину, побратимів та весь край.
25 травня 1994 року в селищі Клишки народився Микола Корж. Тут минули його дитячі та юнацькі роки, тут формувався його характер — добрий, спокійний, товариський та щирий.
З дитинства захоплювався боксом та риболовлею. З роками дитяче захоплення риболовлею переросло у справжню любов до цього заняття. Микола любив природу, відпочинок на свіжому повітрі, цінував тишу та спокій. Був доброзичливим, врівноваженим, товариським, легко знаходив спільну мову з людьми. Працював різноробочим.
17 листопада 2024 року Миколу Коржа було призвано на військову службу. Служив у званні солдата на посаді навідника 2-го аеромобільного відділення 3-го аеромобільного взводу 4-ї аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини А0281. Серед побратимів мав позивний «Одін».
Він став на захист України, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок.
Певний час Микола вважався безвісти зниклим. Для його рідних розпочався найважчий період — чекання, надія і віра. Вони не втрачали сподівання, що Микола живий, що одного дня повернеться додому. Рідні чекали на диво. Але дива, на яке вони так сподівалися, не сталося…
Остання телефонна розмова Миколи з рідними назавжди залишиться у їхній пам’яті. Він передавав усім своїм близьким вітання. Звичайні слова, сказані рідним голосом, сьогодні стали безцінним спогадом, який вони берегтимуть усе життя.
Життя Миколи Коржа обірвалося надто рано. Він не встиг здійснити свої плани, побудувати власний дім, створити сім’ю. Та його життя не буде забутим.
Він назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, земляків і побратимів — добрим, спокійним, щирим Миколою, який любив життя, природу, риболовлю та мріяв про мирне майбутнє.
