25 січня – день пам’яті великомучениці Тетяни. Вона вважається покровителькою студентів. Тож редакція ШосткаNews.City вирішила зібрати цікаві історії зі студентського життя шосткинців. Ось декілька з них.
Анжела Висоцька
- Одного разу я з подругами писала курсову. І на ранок в однієї з них з'явились мішки та синці під очима. Оскільки раніше з доступом до інтернету були проблеми, вона вирішила скористатись народним методом по їх усуненню – приклала до проблемної зони на 15 хвилин пакетики від чаю. Але сталась цілковита несподіванка – стало ще гірше, ніж було! Шкіра навколо очей подруги пофарбувалась у жовтий колір! Позбутись від слідів пакетиків одразу не вийшло, тож з таким обличчям вона ходила на пари два дні!".
Ігор Антоневич
- Я був заступником голови студентської ради в гуртожитку. Мій друг був її головою. У гуртожитку у нас була блокова система. Один санвузол — на дві кімнати. На кухні стояла електроплита разом із духовкою. У кінці дня ми по черзі повинні були її мити. Одного разу хтось пропустив своє чергування і вона залишилась брудною. Тож я і мій друг вирішили провчити недобросовісних сусідів по блоку. Ввечері відімкнули плиту від газопостачання і занесли її до санвузла. Сусіди зранку прокинулись, а в душі у них стоїть брудна плита! Це була їм наука, і з того часу свої чергування ніхто пропускав".
Світлана Євменова
- Я навчалась у технічному виші й відповідно специфіка спеціальності внесла певні корективи в гумор і жарти. У нас на кафедрі було дуже багато всіляких електричних пристроїв, макетів з міді, сталі (досить таки важкі штуки). Універ великий, багато немісцевих, і в п'ятницю після пар хлопці відразу поспішали на поїзд, а значить дорожню сумку брали з собою на пари. І, як нам тоді здавалося на першому курсі, найоригінальніший жарт (як виявилося — ні, так робили майже всі) - це в сумку з порожніми лотками й банками підкинути пару мідних кабелів і маленький трансформатор. Це було на 1 парі й ми вирішили, що товариш зрозуміє підступ (сумка стала тяжчою на 6-7 кг), але ні — він цілий день тягав цей груз, а ми всі мовчали. Контрабанду міді виявила мама одногрупника, і йому довго довелося пояснювати, що 6 кілограмів міді він не вкрав, а взяв на час — підучити її будову ... Нас не здав, але з цього часу йдучи додому ми всі перевіряли кишені та сумки».
Яна Потапчук
- Я навчалась в Кролевці. Жила у гуртожитку. Одного разу я з трьома подругами вирішила «відкосити» від пар. Сказали всім, що у нас болять животи, нібито грибами отруїлись. Медсестра з гуртожитку відіслала нас здавати аналізи. Звісно ми цього робити не стали та пішли на кухню готувати собі їжу. Стоїмо і сміємось, що вийшло всіх надурити. Аж тут раптом відкриваються двері. На кухню заходять три людини в білих халатах — працівники санстанції разом із керівницею нашої групи. Взяли вони нас під руки та повели через дорогу до інфекційної лікарні. Пролежали ми там цілий тиждень. На вікнах були ґрати, ми ніби в тюрмі сиділи. Лікарняну їжу не хотіли їсти, тому нам подруги приносили харчі. Одного разу хлопці кавун притягли. Його довелось порізати, щоб просунути через ґрати на вікні… Ось так нас провчили — замість одного дня прогулу довелось цілий тиждень у лікарні пролежати!»
P.S. Інші наші співрозмовники відмовились від оприлюднення їхніх шалених витівок. Говорять: це справжнісінький компромат!
Загалом смішні історії займають чільне місце серед студентів. І потім залишаються приємними спогадами на все життя. Часи змінюються, але гумор залишається незмінним!
