Чи знали ви, що слово цвинтар походить від давньогрецької мови й означає «місце сну». Нині на території Шостки є чотири кладовища: найстаріше у Садовому мікрорайоні, де майже припинені усі поховання і нині облаштована Алея Слави. Ще три місця поховання розташовані на околиці Шостки у мікрорайонах Капсуль, Локотському та Лазарівському. Шостка.News.City розповість про цвинтарі, які зникли з мапи міста, а колись були розташовані у його центрі.
Парк Свободи колись був цвинтарем
Як уточнюють краєзнавці, не вся його територія, а та, що розташована від танцювального майданчика і до Володимирської церкви. Причому кладовище виникло раніше, ніж релігійна споруда. Каплиця прикрашена образами Св. Олександра Невського і Володимира (теперішня Володимирська церква) була споруджена як кладовищенська у 1868 році. На той час у Шостці була найстаріша церква Різдва Христового і шосткинцям було не зручно відспівувати небіжчика в одному місці й потім нести труну в інше. Тому і було прийняте рішення про побудову мурованої каплиці.
Володимирська церква
Цвинтар було ліквідовано у радянський період після відкриття Палацу культури ім. Карла Маркса в 1934 році. А у 1932 році з’явилось нове міське кладовище на локотському полі. Вони й нині розташовано по вул. Воронізькій у Садовому мікрорайоні. За одним із припущень, кладовище із центру перенесли якомога далі від очей у період голодного 1933 року, щоб не так шокували містян люди, що вмерли від голоду. Хоча історики наголошують, що в Шостці через заводи та фабрики голодомору не було. Але є свідчення, що сюди перебирались люди із голодних сіл, можливо саме їх і доводилось ховати трохи далі від очей. Але це лише припущення.
Шостка. Братське поховання загиблих під час вибуху в 1915 р.на Шосткинському пороховому заводі (нині КЗ «Зірка)
Це поховання було розташовано приблизно там, де встановлено пам'ятний знак Воїнам афганцям.
Братські могили у Шостці з’явились ще до початку Другої світової війни. В них ховали робітників порохового заводу, які загинули внаслідок вибуху. Так у вересні 1940 року на кладовищі у Садовому мікрорайоні з’явилась братська могила 15 робітників заводу №9 (Шосткинського порохового). Трагедія сталась вранці 26 вересня, коли у виробничій майстерні вибухнуло 172 тони пороху.
На вулиці Воронізькій їснувало єврейське кладовище
Про нього згадує у своїй книзі «Петухівка. Артемівка. Садовка» краєзнавець В’ячеслав Кириєвський. У 1854 році тодішній командир Шосткинського порохового заводу Олександр Синельников виділив при дорозі на Вороніж ділянку землі в 1 га під єврейське кладовище. Земля тут була піщаною та не родючою. У 1873 році на кладовищі була збудована хатинка для сторожа та його родини. У цій оселі відбувався обряд омивання померлих та молитви за порятунок душі.
Згадується навіть прізвище могильного сторожа Залмана Юдкіна Гольдшмідта. У 1888 році кладовище було закрито за наказом начальника порохового заводу полковника Ісака Пилкова з дивної причини «неодноразового поховання на ньому небіжчиків євреїв з навколишніх сіл». Євреї навіть писали листа до військового міністра з проханням ужити заходів щодо полковника. Його підписало 26 осіб. Та вийшло навпаки, і євреям не тільки не повернули їхнє місце поховання, а ще й заборонили відвідувати цвинтар.
Краєзнавець стверджує, що першими мешканцями Садового мікрорайону (колишня назва Петухівка) були саме євреї, яким не дозволялося проживати в шосткинському поселенні, обмеженому з чотирьох боків заставами. Після того, як єврейський цвинтар закрили, померлих євреїв почали ховати на кладовищі з каплицею. Там де нині Володимирська церква та парк Свободи. Єврейські могилки були на окремій ділянці кладовища, за спогадами старожилів, з боку вулиці Короленко. До речі, десь там була колись і синагога.
У 1990-х роках на Воронезькій вулиці тоді стояв пивний Павільйон, який вже не працював, на місці колишнього єврейського кладовища в 100 метрах від залізниці. Потім будівлю і місце приватизували під кафе. У 2000-х роках єврейська громада Шостки встановила на північному розі колишнього кладовища пам'ятний камінь.
Нині там, де колись було розташоване кладовище, знаходиться кафе «Еліз». Поруч з ним стоїть пам’ятний камінь, який встановила єврейська громада Шостки. Він розташований на північному кутку колишнього кладовища.
Кілька років у місті існувало німецьке кладовище
Його історія пов’язана безпосередньо з подіями Другої світової війни. Воно було організовано в 1941 році, коли німці окупували місто. Тих з них, хто помер, ховали не далеко від церкви Різдва Христового у сквері, навпроти пожежної частини заводу №9.
Шостка. Вул. Садовий бульвар (раніше Леніна)Німецьке кладовище знаходиться у сквері напроти пожежної частини заводу "Зірка". Фото 1941 р. з німецького архіву.
У 2010 році в Шостку приїжджав онук німецького солдата, похованого на цьому кладовищі. Він знайшов в німецькому архіві інформацію про те, що його дід був поранений в бою з партизанами під Ямполем і по дорозі в Шостку помер. І був похований саме у цьому місці. Цю фотографію він теж узяв з архіву.
Приєднуйся до нас у Viber до Корисна Шостка
