18 квітня зупинилося серце директора Шосткинського казенного заводу «Імпульс», Євгена Чернова. Це важка втрата для оборонної галузі України, для Сумської області, для міста, для заводу «Імпульс», для рідних, близьких, друзів та коллег. У понеділок, 20 квітня Шостка прощалася з людиною-легендою, яка творила історію свого рідного заводу, мікрорайону Капсуль і міста.
Звістка про смерть директора КЗ «Імпульс», Євгена Чернова облетіла місто за лічені хвилини. У соціальній мережі з’явилися тисячі коментарів-спогадів про цю неординарну людину. Була створена група пам’яті Євгена Чернова, де можна залишити свій допис і співчуття.
Капличка «Неопалимої Купини» біля заводоуправління, де так люблять прогулюватися капсульчани, з’явилася за ініціативи Євгена Дмитровича. Його участь в її зведенні була від ескізу до останнього гвіздка і розпису. Особливо він пишався унікальним вітражем, де був зображений лик Божої Матері.
Знакове те, що прощання з Євгеном Черновим відбулося біля Каплички «Неопалимої Купини». З огляду на карантинні заходи, кількість людей на церемонії була обмежена. Але ті, хто прийшов не могли сховати сльози розпачу і втрати. Це були в основному заводчани.
«Большая утрата. Как отца, как начальника, как наставника, человека, который сделал много не только для завода, но и для города и для меня лично тоже. Ведь я на заводе с 93-го года. В 2001 году, когда Евгений Дмитриевич назначил меня на руководящую должность, я чувствовал долю ответственности не только перед заводом, но и перед ним лично. Внезапная утрата, что-то недосказано, последние слова, которые хотелось высказать ему. Это такая боль! С кем быть дальше рядом? Такие люди, они единичны. Это непоправимая утрата для нас для всех», - поділився В’ячеслав Медведь, начальник відділу збуту та маркетингу КП «ШКЗ «Імпульс».
Небагатослівні були чоловіки, які гідно оцінили свого керівника: «Он был настоящий человек. Таких очень мало. Тяжелая утрата». «Нет слов, чтобы описать всю скорбь. Потеря не просто большая, она непоправимая. Просто не верится, что уже нет нашего руководителя».
Пані Світлана, працівниця заводу поділилася, що Євген Дмитрович був професіонал своєї справи високого ґатунку, лідер, за яким хотілося йти, бо йому довіряли люди: «Это ниточка, которая связывала нас всех.
Евгений Дмитриевич всегда говорил, что центр города – это Капсуль. Это его детище, которое он любил, берег, лелеял».
Людмила Рева багато років пропрацювала на заводі «Імпульс». Коли пішла на заслужений відпочинок - очолила ветеранську організацію підприємства. Жінка говорить, що Євген Дмитрович – великої душі людина, він завжди турбувався про заводчан: "Будучи председателем ветеранской организации завода, я всегда находила у него в душе понимание, в его действиях взаимопомощь".
Не сприймаючи вихідних, як зазвичай, Євген Дмитрович у суботу, 18 квітня був на робочому місці, в своєму кабінеті, де й зупинилося його велике серце.
Євген Дмитрович за робочим столом
Для багатьох його колег – це передчасна і непоправна втрата. В’ячеслав Медведь поділився, що Євген Чернов був жорстким керівником, але справедливим: «Так и должно быть. Но не должна быть в этот момент смерть. Еще много должно быть сделано. Рано его забрали на небеса. Он с небес будет на нас смотреть и по-прежнему стучать кулаком, если мы что-то не так будем делать. Я это чувствую. И мы, благодаря его наставлениям справимся с трудностями».
Гасло Євгена Чернова: «Я ніколи не дам зруйнувати заводську профспілку» згадала у своїй промові Ніна Александрова, голова профспілкової організації заводу «Імпульс». Вона зазначила, що їй довелося працювати разом з Євгеном Дмитровичем 19 років і це були плідні, цікаві роки співпраці. Він опікувався профспілками, підтримував творчі фестивалі і конкурси, спортивні заходи. Директор «Імпульсу» ніколи не забував заохотити грошовою премією заводчан перед святами. І це вже стало традицією. Останній його наказ про виплату премій був виданий перед Великодніми святами. «Память о Евгении Дмитриевиче сохранится в наших сердцах навсегда», - зазначила Ніна Александрова.
У Євгена Чернова вистачало часу не тільки на виробництво, а й на соціальну сферу. Заводчани не можуть уявити «Імпульс» без свого профілакторію «Лісний», де відпочивають й працівники заводу і їх діти. І все це стало дихати і жити з приходом до керівництва Євгена Чернова.
Головний лікар санаторію-профілакторію «Лісний» КП «ШКЗ «Імпульс», Тамара Полевик не може стримати сліз, розповідаючи про те, яку підтримку вони завжди мали з боку Євгена Дмитровича:
Підтримала слова своєї колеги незмінний культорганізатор дитячого табору відпочинку «Лісний», Ольга Хроменко: «Наш лагерь работал и жил благодаря Евгению Дмитриевичу. Как будет теперь, не знаю. Мы осиротели».
Згадали на церемонії прощання з керівником заводу ті часи, коли йому прийшлось очолити підприємство. Це стало у нелегкий період для заводу, у 2001 році. Про це розповів Віталій Кайнара, заступник директора з економіки та фінансів КП «ШКЗ «Імпульс»: "Он появился на предприятии в сложное время. Тогда и в стране было много проблем, но и на предприятии не меньше. Многие из нас просто наблюдали: что из этого получится".
І Євген Чернов, дійсно, завод витягнув. Йому вдалося вистояти, зберегти рідний «Імпульс». Продукція Шосткинського підприємства стає затребуваною не тільки в Україні, а й за її межами. Вона отримує Європейські сертифікати якості та відповідності вимогам Європейського Союзу. Всі перемоги і звершення – це пряма заслуга керівника заводу «Імпульс», хоча він завжди підкреслював, що це заслуга всього колективу.
На відкритті новітнього виробничого центру, який замикає повний цикл виробництва артилерійських боєприпасів та ракетного озброєння.
Його лідерські якості і професіоналізм гідно оцінюють партнери оборонної галузі.
Не зміг не провести в останній путь свого колегу генеральний конструктор «Державного Київського конструкторського бюро «Луч», Олег Користильов: «Ушел из жизни известный в Украине оборонщик, человек дела, человек слова. Ушел неожиданно, с громадой планов в перспективе. Для родных и близких это тяжелое горе, для меня это потеря боевого товарища».
Людина-легенда, людина-професіонал, лідер, натхненник ідей, людина з залізною силою волі, непохитною життєвою позицією, людина з великим серцем.
Так говорили про Євгена Чернова ті, хто прийшов провести його в останній путь. Увічнення пам’яті директора Казенного заводу «Імпульс», кавалера ордена «За Заслуги», депутата Сумської обласної ради, члена виконкому Євгена Чернова рішенням Шосткинського виконавчого комітету вирішено назвати його ім’ям сквер заводоуправління казенного заводу «Імпульс», фестиваль-конкурс творчих колективів «Музика осені», Всеукраїнський турнір з гандболу, який щорічно проходить у Шостці у спорткомплексі «Імпульс».
