Історія Шостки багата та дуже цікава — її творцями були саме мешканці міста. Долі деяких з них цілком і повністю могли стати сюжетом для історичного роману-драми. У ролі дослідників їх життів спробували себе студенти Шосткинського центру професійно-технічної освіти під керівництвом педагога Ольги Капирсаки.
Все розпочалось ще у 2019 році після відвідування студентами 16 травня мітингу-реквієм, присвяченого Дню пам’яті жертв політичних репресій. Він проходив біля музею «Родинна пам'ять». На заході Ольга Капирсака помітила декілька своїх сусідів.
Після заходу Ользі Сергіївні стало зрозуміло, що її студенти, через свій юний вік, ще не усвідомлюють всю трагедію років репресій. Після виховного уроку молоді люди зацікавились подіями минулого. Тому педагог запропонувала молоді вивчити історію свого міста через простежування доль окремих її мешканців.
Заручившись підтримкою краєзнавця Олександри Плодистої, юні новоявлені історики, на чолі з Ольгою Капирсакою почали роботу. За основу взяли відрізок вулиці Короленка (колишня Госпітальна) від церкви Різдва Христового до перехрестя вулиць Короленко і Свободи.
- Інтерв'ю ми брали у моїх сусідів, що були на мітингу. Ми зайшли у гості до Тетяни Печко. Вона розповіла, що її будинок має багату історію. Колись в ньому мешкав відомий фотохудожник Іван Карпов. Його донька та зять були репресовані. А у Тетяни Печко був репресований дідусь – він був головним інженером «Імпульсу». Репресували і його дружину. Її відправили до Казахстану. Там був Акмолинський табір для дружин зрадників Батьківщини.
В ході роботи стало зрозуміло, що нинішнє покоління знає зовсім не багато подробиць про долі своїх репресованих родичів. Тому на допомогу студентам став інтернет.
- Маючи невеликі зачіпки, ми вийшли на Акмолинський табір. Там виставлені списки його в'язнів, і з якої причини вони там перебували. Ось так і закрутилась робота. Вийшли ми не тільки на репресованих, а ще й на остарбайтерів — людей, яких примусово вивезли в Німеччину. Виявилось, що вони потрапляли в різні міста – не тільки в Лібенау, а й Косвіг. Там такі історії! До сліз справа доходила!
Таким чином у своїй роботі під назвою «Історія однієї вулиці» студенти реконструювали драматичні біографії Дмитра Чечуліна – він був головним архітектором Москви, фотохудожника Івана Карпова, його дочки Юлії Карпової й зятя Анатолія Киктєва, а також Олександра Лучека, Федора Янова, Михайла Сироти та Анни Приходько.
Матеріал вийшов дуже багатий тому учнівська команда у складі Олега Савченка, Миколи Петрущенка, Валерії Линок, Валентини Ткаченко, Ангеліни Дуди, Жана Тітова та керівника Ольги Капирсаки, вирішили представити його на міжнародному конкурсі учнівських молодіжних проєктів «Радянське минуле. (Пере)осмислення історії».
Свою роботу вони представили у сучасному варіанті – зробили артбук «Історія однієї вулиці» та Пошуковий щоденник.
До складу Організаційного комітету конкурсу входили представники DVV International в Україні, Асоціації «Нова Доба», Міжнародної мережі EUSTORY. Конкурс проводиться за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Журі оцінило кропітку працю шосткинської молоді. Вони, до речі освоюють спеціальність «оператор з обробки інформації програмного забезпечення». Як наслідок “Історія однієї вулиці” зайняла І призове місце!
- Я їм кажу: тепер ви знаєте, що історія Шостки не менш цікава та багата за історії інших міст. Варто її лиш правильно піднести!
Матеріали, знайдені й оприлюднені учнями, доповнили біографії героїв експозиції меморіально-освітнього комплексу «Родинна пам'ять», а також вже розміщені на сайті цього музею.
