На території нашої громади вже два роки діє ГО «Спілка бджолярів Шосткинщини», у склад якої входить 70 пасічників. Вже стало традиційним на початку весни збиратися та обговорювати нагальні питання. На минулому тижні пройшли перші цьогорічні збори спільно з фахівцями Держпродспоживслужби та аграріями.
Співпраця аграріїв і пасічників збереже бджіл
Розпочав зустріч Володимир Ревенко, заступник начальника управління Шосткинського міськрайонного управління Головного Управління Держпродспоживслужби в Сумській області. Він зазначив, що темою зборів стало питання про дії бджолярів у разі виникнення масових отруєнь бджіл після обробки полів пестицидами та популяризацію медоносної справи. За словами Володимира Ревенка, випадки отруєння бджіл пестицидами – не поодинокі на теренах України.
- Ми поки ці роки проходили більш-менш без всяких симптомів, але в області були випадки і непоодинокі. Наші сусіди потерпіли чималі збитки, судові тяганини йдуть ще й досі.
Фахівець впевнений, що неприємні випадки масового отруєння бджіл обійшли нас стороною, завдячуючи конструктивній роботі спілки бджолярів та Держпродспоживслужби.
Іван Шалда, провідний спеціаліст управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби у Сумській області, ознайомив присутніх з законодавством України, яке корегує дії юридичних та фізичних осіб, які застосовують засоби захисту рослин.
- Не просто написати, що обробка сільгоспкультур буде здійснена з 1 травня по 30 червня. Таке не проходить! Кожна обробка повинна бути зазначена у часі.
Фахівець наголосив, що у разі залучення авіаційної техніки для обробки полів пестицидами – пасічників необхідно попередити за три доби до початку даного заходу. Якщо ж це наземні роботи – то за дві доби.
Іван Шалда звернувся до пасічників з проханням співпрацювати зі старостами старостинських округів, повідомляти їх про наміри вивозу пасіки на певну територію громад.
- Давайте практикувати більш тісне спілкування пасічника і аграрія. Коли ми знайдемо спільну мову, то у нас буде менше обвинувачувань пасічників аграріїв і навпаки.
Аби не допустити масовий падіж бджіл, аграрії та бджолярі мають тісно співпрацювати, зазначають фахівці, адже отруєння бджіл – це наслідок несвоєчасного попередження пасічників про час, місце, діючу речовину, характер хімічних обробок сільгоспкультур, термін дії препарату, відсутність іншої інформації щодо обробки полів.
Що робити у разі масового отруєння бджіл?
Бджолярі поцікавилися - на кому лежить відповідальність за проведення обробки полів. За словами спеціаліста Держпродспоживслужби, за дані роботи відповідає або агроном сільгосподарства, або його керівник.
Актуальним стало питання, що робити, якщо сталося масове отруєння бджіл. Як пояснила Тетяна Ворона, начальник Шосткинського міськрайонного управління Головного Управління Держпродспоживслужби в Сумській області, якщо таке сталося, то найперше, що мають робити власники пасік - негайно повідомити фахівців ветеринарної медицини та Держпродспоживслужби та написати заяву до місцевої адміністрації. У свою чергу, адміністрація створює комісію та проводить відбір проб, які належним чином оформлюють та надсилають на лабораторне дослідження до акредитованих закладів.
- Це може бути лабораторія Держпродспоживслужби в Сумській області. Якщо ні, то це може бути ДНДІ або інститут токсикології ім.Медведя.
Самотужки пасічники не мають права відбирати проби грунту і проводити дослідження, зазначила фахівець. Після отримання результатів аналізів та відповідних наказів здійснюється позапланова перевірка, під час якої є законним вимога фахівців до керівництва сільгосподарства - надати всі документи щодо проведених обробіток полів.
У свою чергу, Тетяна Ворона запевнила пасічників, що ані жодне звернення від них не залишиться поза увагою, а навпаки – буде розглянуто у найкоротший термін.
Скільки меду викачують бджолярі та яка його вартість ?
Як зазначив голова ГО «Спілка бджолярів Шосткинщини» Михайло Бондарь, головне у роботі спілки – це не кількість учасників, а якість роботи. Він наголосив на тому, що Шосткинський район збільшився, до його складу увійшли Глухівський, Ямпільський, Середино-Будський райони, то є пропозиція і бажання долучити до спілки бджолярів цих громад.
Один з членів «Спілки бджолярів Шосткинщини» - Владислав Березний, пасічник з п’ятирічним стажем. Його пасіка, до 20-ти бджолиних сімей, знаходиться у Кролевецькому районі, в с. Алтинівка. Чоловік поділився, що навесні роботи додається. Треба зробити заготівлю рамок, вощини, засобів для боротьби із захворюваннями бджіл тощо. Зазвичай бджоляр заготовляє липовий, соняшниковий мед.
- Це сталий мед, який можна зібрати у нашому Сіверському краю… Взагалі, у нашому районі можна зібрати будь-який мед, якщо будуть сприятливі погодні умови.
Пан Владислав говорить, що за збором меду минулий рік був не найкращий. Весна була холодна, дуже швидко відцвіла акація, основне медоносне дерево в цю пору року. Але все ж йому вдалося зібрати трошки більше ста кілограмів меду з акації. Зі слів Владислава Березного, у нас є пасічники, які збирають й тонни меду. Зазвичай, вони здають свій продукт оптом.
Щодо цінової політики, то, як говорить пан Владислав, зараз оптова ціна на мед виросла.
Володимир Ревенко наголошує, що пасіка має бути зареєстрована за місцем проживання фізичної особи у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах. Без зазначеної реєстрації тяжко щось довести в суді в разі виникнення отруєння. Наразі у місті та районі офіційно зареєстровано 80 пасік, однак фактично їх майже 200, повідомив заступник начальника управління Шосткинського міськрайонного управління ГУ Держпродспоживслужби.
За словами Володимира Ревенка, державна дотація у минулому році становила 200 грн, але в цьому році Міністерство аграрної політики та продовольства обіцяє збільшити цю суму.
- Все ж таки більше 80 тисяч тонн Україна поставила меду на експорт. Ми у Європі – перші і треті – у світі.
Приєднуйся до нас у Viber до Корисна Шостка
