В Шостці та громаді з нагоди 76-ї річниці закінчення Другої світової війни організували низку заходів. Зокрема, представники влади та громадськості провели в декількох локаціях церемонію покладання квітів. Пам’ять загиблих захисників вшанували біля меморіалів у парку Свободи, мікрорайоні Капсуль та у Миронівці.
Цьогоріч в Україні через несприятливу епідситуацію вирішили дещо змінити формат проведення святкових заходів до дня Перемоги, обмежившись скромними мітингами та покладанням квітів. Вшанували не лише воїнів Другої світової, а й учасників війни в Афганістані та військових, які загинули на Донбасі.
Поклавши квіти до підніжжя меморіалу загиблим на Афганській землі шосткинцям, представники влади та громадськості вшанували пам’ять воїнів Другої світової, які покояться у братській могилі, що у парку Свободи.
В цей час біля заводоуправління Шосткинського казенного заводу «Імпульс» відбувся традиційний мітинг за участі адміністрації оборонного підприємства та його працівників. За словами директора «Імпульса» Віталія Кайнари, з покоління у покоління заводчани передають патріотизм, виплеканий у тяжкі воєнні роки. «Ми згадуємо тих людей, яких у серпні 1941 року евакуювали разом з підприємством – тоді за тиждень були завантажені 250 вагонів, 1700 шосткинців разом із сім’ями відправилися у Нижній Ломов, що в Росії. І вже у жовтні виробництво було відновлене. Після звільнення Шостки, до міста повернули обладнання, і через два місяці для фронту почали випускатися перші капсюлі. Ми - оборонне підприємство, але працюємо для того, аби не повторилася така страшна річ, як війна», - підкреслює керівник.
Полум’я Другої світової війни прокотилося усіма населеними пунктами Шосткинщини. Тож, влада міста та городяни згадали у цей день й тих, хто поліг на Миронівській землі - тим паче, що віднедавна села Миронівка, Крупець та Шкирманівка стали частиною нашої громади. Як розповідає староста Миронівського старостинського округу Петро Федорчук, який теж взяв участь у церемонії покладання квітів, тут знаходяться дві братські могили, могила льотчика Дмитра Самодєлова та пам’ятний знак на місці, де був розстріляний його літак.
«Дмитро Самодєлов був росіянином. Його літак збили в районі Знобь-Новгородського - він дотягнув його сюди і в полі за селом Крупець він розбився. Військовий був нагороджений двома орденами – Червоного Прапора та Червоної Зірки. Похований на кладовищі у селі Крупець і перепохований біля місцевої школи. У свій час на могилу льотчика приїздили з Росії його рідні, але сьогодні зв’язок з ними обірвався», - зазначає староста.
Голова комітету інвалідів війни Сергій Шишков протягом багатьох років досліджує літопис нашого краю часів Другої світової війни і зібрав унікальні факти, які проливають світло на історію загибелі льотчика Дмитра Самодєлова. «Події відбувалися у 1943 році, коли Дмитро Самодєлов знаходився у авіарозвідці над Новгород-Сіверським. В цей час в районі Пирогівки через Десну переправлялися останні німецькі війська, підірвавши за собою міст, аби Червона Армія не змогла подолати Деснянський вал. Над переправою льотчика підбили. Але він долетів до села Крупець», - розповідає дослідник.
Староста Миронівського старостинського округу Петро Федорчук наголошує, що колектив Миронівської школи, працівники сільської ради та пересічні селяни доглядають за меморіалами, але тим не менш, усі вони потребують капітального ремонту.
Приєднуйся до нас у Viber до Корисна Шостка, або Telegram. Та не забудьте про нашу сторінку у Facebook.
