20 лютого в Україні вшановують День пам'яті Героїв Небесної Сотні. 9 років тому в Україні почалися масові протести на Майдані. Шосткинка Алла Ковальова була безпосередньою учасницею тих подій.
Алла Ковальова у криваву річницю Майдану згадує, що тривожна інформація почала надходити ще в серпні 2013 року, але тоді у погане не вірилось.
«Військові у відставці розповіли, як колишніх військових агітують до шосткинських сепаратистських загонів. Сказали, що готується анексія Криму, а у Святогірській Лаврі є великі підвали й туди завозиться нелегальна зброя, адже наш кордон фактично номінальний. Але тоді ми в це не могли повірити», - говорить Алла Ковальова.
Як і багато інших українців, вона приєдналась до Революції Гідності. Майданівці виступали проти політики тодішньої влади та її відмови від європейської інтеграції.
«Ми ніколи перед собою не ставили задач брати зброю. Ми діяли в рамках Конституції. Це була неймовірна атмосфера - підняття народного духу, духу єднання. Коли приїхала делегація з нашого міста, то вони першу ніч спали на дні порожніх фонтанів у спальних мішках», - розповідає Алла Савеліївна.
Далі на Майдані почали встановлювати намети, завозили дрова, щоб зігрітись. Підприємці та пересічні люди надавали їжу мітингарям.
"Ми їздили по графіку, брали із собою всіх охочих – не тільки членів нашої команди. Робили оголошення і люди приходили», - згадує активістка.
Наприкінці січня, за словами Алли Ковальової, Майдан дуже змінився і всі були в очікуванні чогось страшного. Мітинги поширювались по всім містам України, зокрема проходили й в Шостці. Проте не все населення міста сприймало позитивно такі зібрання.
Активістам погрожували, нападали, били їх обладнання. Вони своєю чергою вони закликали підтримати Майдан, звільнити тих, кого заарештували.
"Я пам’ятаю цей могутній мітинг напередодні побиття – там були мільйони людей. У той самий вечір бригада з Шостки охороняла сцену. Кличко закривав цей мітинг. Він сказав, що ми протестуємо вдень. Вночі йдемо спати", - говорить пані Алла.
Про побиття на Майдані шосткинці дізнались з телебачення. З того часу їздити туди стали постійно. Від кожної області були встановлені великі намети.
18 лютого у Києві була організована мирна хода. На Майдан приїхало два мікроавтобуси з Шостки. Сформувалась колона зі всієї України
«Молодь йшла попереду, інші – позаду. Сумська область замикала колону – із Сум було дуже багато людей. Ми рухались до Верховної Ради. Вже вранці почались бої, а ми ж були позаду колони. Спочатку по протестувальниках стріляли з травматичної зброї. О 10-й ранку я перев'язувала молодь, яка виходила з передових колон – вони йшли на перев'язку", - згадує пані учасниця Майдану.
Мітингарі сподівались, що тодішній президент Віктор Янукович все ж піде на зустріч народу, проте цього не сталось. У результаті в країні відбулася зміна влади. Янукович та його соратники втекли за кордон. Кульмінацією тих подій, які отримали назву Революції Гідності, стало масове протистояння на Майдані Незалежності між протестувальниками та силовиками. Сталося це 18-20 лютого 2014 року - саме тоді загинуло найбільше людей.
«Людей гнали й ми злякались. Побігли у готель «Україна». Туди забіг військовий і сказав ховатись та відходити від вікон, бо тут повинен бути бій. Тоді ми побігли до торговельного центру «Глобус». Жінки, які там прибирали, запропонували нам заховатись у туалеті, але ми відмовились. Добре, що пішли звідти, бо там згодом розпочалась велика пожежа», - розповідає Алла Ковальова. Лякала й кількість тітушків, яких зібрала тодішня влада задля придушування мирного мітингу. Їх були сотні.
Табір майданівців мав нараховувати 12 тисяч осіб. Саме така кількість могла протистояти, за підрахунками опозиції, силовикам.
У Шостці містяни прохали військовослужбовців не їхати на Майдан та не виконувати злочинні накази влади. Вони влаштували мітинг під частиною, але військові все ж виїхали.
За думкою Алли Ковальової, після жахливих подій на Майдані та кривавої війни сьогодення, в Україні є ще чимало зрадників.
Герої Небесної Сотні стали для України символом жертовності, героїзму та патріотизму. Тоді, на зламі 2013-2014, українці зробили свій вибір. Прямо з Майдану тисячі добровольців одразу пішли на фронт. З 24 лютого 2022 року цей фронт розтягнувся більш ніж на
«Я сподіваюсь, що будуть покарані всі хто розстрілював молодь на Майдані. А ще сподіваюсь, що їх справа не помре і ми відвоюємо свою Незалежність», – підсумувала учасниця Революції Гідності.
