«Почув, що вони мерзнуть, і вирішив допомогти. « Саме так глухівчанин, якому 84 роки, почав виготовляти свічки, які зігріли вже багато бійців у Бахмуті. Григорія Гречаного ще до цього знала більшість мешканців Глухова. Він працював у Глухівській міліції 30 років, 10 з яких обіймав посаду начальника карного розшуку. Усі, навіть правопорушники, ставилися з повагою до чоловіка, називали «дядя Гріша». Окрім цього, ще з молоду Григорій Іванович тримав пасіку, тому багато містян купували у нього мед, були постійними клієнтами.
Григорій Іванович пережив радянсько-німецьку війну. Хоч і був тоді дитиною, та все ж побачив ті жахи війни, які закарбувалися в пам’яті на все життя. Він ніколи не думав, що стане свідком ще однієї війни, тому зараз дуже прагне миру в нашій країні, хоче якось наблизити нашу перемогу. Це його підштовхнуло до допомоги ЗСУ.
І з початку зими почався процес виготовлення окопних свічок для наших бійців. Спочатку подивився в Інтернеті, як це робити, приготував необхідне для цього обладнання та почав волонтерити.
Щоб зручно відміряти та різати картон, зробив дощечки. Свічки заливає воском із власної пасіки, якого вже витратив 30кг. Окрім цього, волонтери привозять йому парафін. Бляшанки для Григорія Івановича збирають усім базаром.
Перші окопні свічки були передані Глухівській ТРО, а далі їх почали відвозити в Бахмут.
Задля піднесення бойового духу наших воїнів волонтер пише власноруч перероблені рядки з поеми Т. Шевченка «Кавказ»:
І нашим батюшкам-царям слава.
І вам слава, сині гори,
Кригою укуті.
І вам ,лицарі в Бахмуті,
Богом не забуті.
Борітеся – поборете,
Вам бог помагає!
За вами правда, за вами слава
І воля святая!
А також залишає на своїх виробах контакти з позивним «ГІГ-84» (Григорій Іванович Гречаний 84 роки)
Наші бійці були дуже вражені такою кількістю допомоги, тому записали відео з теплими словами подяки для волонтера з самого Бахмута. А в Глухівській мерії нещодавно Григорія Гречаного було нагороджено медаллю «незламним героям російсько-української війни».
На даний момент виготовлено понад 300 свічок, але в наполегливого глухівчанина мета 400.
Він усіма силами прагне допомогти українській армії, хоч трохи наблизити нашу перемогу. А ще постійно повторює слова Великого Кобзаря: «Отак подивишся здаля на москаля – неначе справді він людина: іде собі як сиротина, очима – блим, губами – плям, і десь трапляється хвилина – його буває навіть жаль. А ближче підійдеш – скотина…»
