Війна не лише руйнує міста, але й ламає долі людей. Проте, навіть у найтемніші часи українці демонструють неймовірну силу духу та здатність до відродження. Історія родини Гончарових з Середино-Буди – яскравий тому приклад.
Микола Іванович, його дружина Валентина та їхня донька прожили все життя у рідному місті, де мали власний бізнес та затишний дім. Але 1 грудня 2023 року все змінилося. Після чергового обстрілу, коли снаряди влучили в їхній магазин та будинок, родина вирішила евакуюватися.
"Ми не планували нікуди їхати, але ситуація змусила нас. Зрання у нас були одні плани, а вже об 11:00 збирали речі, щоб виїхати", – згадує Микола Іванович.
Спочатку Гончарови не знали, куди їхати. Лише в сусідньому Ямполі визначилися - прямуватимуть до Шостки. Тут вони зняли квартиру. Через два тижні, трохи заспокоївшись від пережитого стресу, вирішили відновлювати бізнес на новому місці. Говорять: без діла сидіти не звикли.
"Нас не полишала думка, що ми все одно будемо займатися бізнесом. У нас в Середино-Буді залишився магазин. Ми ж просто закрили його і виїхали без нічого. Щоб тут щось починати, нам треба було звідти хоча б щось забрати. Ми почали потроху перевозити все звідти, а тут почали шукати вже місце", – розповідає Микола Іванович.
Місце для магазину знайшли в одному з віддалених мікрорайонів Шостки. Приміщення було дуже занедбане, але це Гончарових не злякало. Вони взяли його в аренду і почали ремонт.
"Ми вдячні місцевій владі за підтримку. Нам допомогли з орендою приміщення. Ми відчули, що не кинуті на призволяще", – говорить Микола Іванович.
Родина з Середино-Буди відкрила магазин на декілька відділів, де можна придбати будівельні товари, насіння, квіти та продукти. А ще подбали про благоустрій прилеглої території. встановили лавки, урни для сміття, розвісили декоративне освітлення. Також встановили столики, щоб люди могли насолодитися кавою на свіжому повітрі. У планах – викласти тротуарною плиткою всю ділянку навколо магазину.
Спочатку місцеві мешканці ставилися до ініціативи переселенців з певною недовірою. Однак, оцінивши результат, вони почали активно відвідувати магазин.
"Нас тут добре прийняли. Ніхто не говорив нам, що ми "понаїхали". Місцеві називають магазин СВОЇМ. Кажуть: а ми в "нашому магазині". Це дуже приємно", – ділиться Микола Іванович.
Родина Гончарових не лише відновила власну справу, а й створила робочі місця для інших переселенців із Середино-Буди та місцевих жителів. Завдяки цьому вони сформували згуртований колектив. Спільне горе об'єднало власників бізнесу та їхніх працівників.
Свій будинок у Середино-Буді, де минуло багато щасливих моментів, родина Гончарових втратила. Він згорів. Але, попри все, вони не опускають рук.
"Найголовніше – вірити, що все вийде. Решту ми зробимо", – підсумовує розмову Микола Іванович.
Микола Іванович разом з дружиною Валентиною
