Впровадження Національної стратегії безбар'єрності, ініційованої першою леді Оленою Зеленською, стало одним із ключових пріоритетів для українських міст. Рівне, будучи одним із 15 пілотних учасників флагманського проєкту Міністерства розвитку громад та територій «Рух без бар’єрів», демонструє системний підхід до трансформації міського простору, перетворюючи безбар’єрність із бажаної опції на безумовну норму. Про досвід та реальні зміни у Рівному – у матеріалі журналістів ШосткаNews.City, створеному в межах проєкту "Медіатори 2.0".
Процес розширення безбар’єрного простору у Рівному охоплює як критичний аналіз існуючого стану, так і активну реалізацію інфраструктурних проєктів, що фінансуються з різних джерел — від державного бюджету до приватних інвестицій. Ми пропонуємо мешканцям Шосткинської громади взяти «на озброєння» досвід рівнян та їхню стратегію на шляху до безбар’єрності.
Критична оцінка: де Рівне потребує змін
Нещодавня перевірка, проведена громадською організацією «Зруш Скелю», виявила низку архітектурних та інформаційних бар'єрів на чотирьох ключових локаціях міста. Ця оцінка мала на меті не лише виявити недоліки, але й відзначити вже досягнуті позитивні кроки.
Результати перевірки «Зруш Скелю»:
|
Рівнянин Петро Поліщук, керівник Відокремленого підрозділу ВГО людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» у Рівненській області на власному досвіді знає, як це - боротися за те, щоб люди з порушеннями зору могли почувати себе вільно і безпечно у місті.
Зокрема, він виступав у якості радника-консультанта зі створення у Центрі надання адміністративних послуг безбар’єрного простору.
«Рух без Бар'єрів»: створення інклюзивного коридору Рівного
Ключовим елементом стратегії є створення «Маршруту безбар'єрності» загальною протяжністю 7,9 кілометрів. Він має на меті сполучити найважливіші локації міста, забезпечуючи гарантований проїзд для маломобільних груп, включаючи осіб з інвалідністю, батьків із візочками, людей літнього віку та поранених військових.
Нині активно ведуться роботи над реалізацієї першої черги маршруту. Він з'єднує ЦНАП із центральними вулицями та пролягає по вулиці Симона Петлюри.
Заплановані та виконані роботи:
-
протяжність I черги: близько 4,5 км, що з'єднає Майдан Незалежності з ЦНАПом, Рівненською ОВА, дитячою та дорослою міськими лікарнями.
-
інфраструктурні зміни (загалом):
-
облаштування 40 понижень та сполучень пішохідних шляхів.
-
створення 2 нових пішохідних переходів.
-
облаштування 6 паркувальних місць для людей з інвалідністю.
-
заміна знищеного мощення площею близько 3000 м.кв.
-
встановлення тактильних елементів орієнтації на усіх пішохідних переходах.
-
облаштування паркувальних майданчиків біля Центральної міської лікарні.
-
встановлення двох інформаційних сенсорних терміналів у ЦНАПі.
-
розміщення модульної громадської вбиральні на Майдані Незалежності.
-
-
«Inclusivity Route» (частина маршруту):
-
це 1,5 км пішохідної мережі по вул. Симона Петлюри. Тут розширили пішохідні зони, понизили бордюри, облаштували підвищені переходи та проклали 3000 м.кв. нової бруківки.
-
Тож, він намагається безпосередньо впливати на процеси, аби зробити місто безбар’єрним для усіх людей. Зокрема, Петро Поліщук брав участь у розробці безбар’єрного маршруту у Рівному.
Петро Поліщук працює над тим, аби змінити державні будівельні норми: каже, люди з порушеннями зору уже надали багато рекомендацій зі зміни простору і тепер їх потрібно виконувати.
Партнерство та фінансування
Реалізація амбітних планів стала можливою завдяки співпраці міської влади, громадських організацій та приватного сектору:
-
державна підтримка: уряд виділив 70 млн грн для Рівного на створення безбар'єрного маршруту в межах проєкту «Рух без бар’єрів».
-
приватні інвестиції: фонд «Корабель допомоги», заснований підприємцем Микитою Плясовим, виступив ініціатором проєкту «Inclusivity Route», залучивши кошти приватних інвесторів. Ця ділянка, зокрема, на вулиці Симона Петлюри, стала прикладом ефективного державно-приватного партнерства.
-
міжнародна співпраця: проєкт «Рух без бар'єрів» отримуватиме підтримку від Бельгійського агентства з розвитку Enabel, що передбачає залучення експертів бельгійської програми BE-Relieve для впровадження міжнародних практик.
Стратегічне бачення та навчання
У рамках першої черги безбар’єрного маршруту планується адаптація до норм доступності широкого переліку об'єктів: банків, храмів, торговельних центрів, зупинок громадського транспорту, адміністративних будівель, приміщень міськради та закладів громадського харчування.
Це свідчить про намір застосовувати принципи універсального дизайну для створення просторів, які є зручними та безпечними для всіх громадян.
Рівне, надихаючись прикладами Данії, Швейцарії та Нідерландів, активно перетворюється на людиноцентричне європейське безбар’єрне середовище. Створення у місті безперешкодного простору є прикладом для інших міст і громад в Україні, а також є ключем до забезпечення рівних можливостей для кожного мешканця громади - незалежно від його мобільності.
Публікація стала можливою за підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту “Посилення інформаційної екосистеми в малих громадах України шляхом підтримки незалежних локальних медіа”, що впроваджується ГО “Агенція розвитку локальних медіа АБО”. Погляди, висловлені в цій публікації, є позицією автора(-ів) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії’.
