14 січня на Алеї Слави Шостка схилила голови у глибокій скорботі: громада попрощалася зі своїм земляком, солдатом Володимиром Сергійовичем Зубенком. Вірний син України, гранатометник із позивним «Зуб», він понад рік боронив Донеччину і віддав життя за мирне майбутнє рідних, загинувши внаслідок ворожої атаки поблизу Водяного.
Володимир народився 23 січня 1988 року у селі Тиманівка Шосткинського району. До 7-го класу хлопчик навчався у місцевій школі, після закриття якої здобував освіту на базі Чапліївської ЗОШ.
За словами близьких, Володимир був спокійною, працьовитою та відповідальною людиною. За будь-якої можливості намагався допомогти друзям і рідним, був товариським і доброзичливим. Тривалий час чоловік працював у лісництві, а пізніше – на пилорамі. У вільний від роботи час захоплювався рибальством, любив бувати на природі.
На фронті виконував обов’язки гранатометника, воював на Донецькому напрямку. В якості бойового позивного обрав собі «Зуб», що співзвучно з прізвищем. Володимир Сергійович користувався високим авторитетом серед фронтових побратимів і керівництва, мав статус «Учасник бойових дій» і нагороду.
Заповітною мрією чоловіка була Перемога України та повернення додому – до рідних і дорогих людей. «Побратимів дуже поважав, хотів дослужити до Перемоги…», - згадують його родичі. Доля берегла воїна – за час військової служби чоловік не отримав поранень, але 2 червня 2024 року стало трагічною датою для цієї родини… Внаслідок ворожої атаки позицій ЗСУ поблизу н.п. Водяне (Донецька область, Волноваський район) солдат Зубенко Володимир Сергійович отримав серйозні ушкодження, які виявились критичними… Сьогодні Шосткинщина зустрічає свого сина з невимовною скорботою та пошаною…
Схиляємо голови перед пам’яттю Героя!
