«Друже, ти герой. Я зроблю все, щоб ти отримав це звання», — такі слова почув Сергій Котенок від свого комбрига після двох місяців безперервних боїв на Покровському напрямку. Позиція «Штіль», якою командував «Кот», стала для ворога непрохідною стіною. Оперативне командування "Північ" розповіло історію піхотинця із Шосткинського району, на чиїх плечах сьогодні тримається лінія фронту.
Світлини Оперативного командування «Північ» облетіла новина, яка викликає гордість у кожного жителя нашого району. Молодший сержант Сергій Котенок, інструктор 152-ї бригади, став кавалером ордена «Золота Зірка».
Його бойовий шлях на позиції з красномовною назвою «Штіль» став взірцем професійності. Щовечора комбриг Валерій Лис приймав доповіді: «Мінуснули одного, а то й чотирьох одразу». Лише за перший місяць підрозділ «Кота» знищив щонайменше 24 окупантів. Командир бригади полковник Валерій Лис згадує, що саме завдяки стійкості Сергія у штабі зникла тривога за цю ділянку фронту — була впевненість, що ворог тут не прорветься: "Десь на цифрі у 24 знищених ворога за перший місяць мого командування бригадою у мене зникла тривога за особовий склад, що був на цій позиції, а навпаки — виникла глибока впевненість: якщо там буде ворог, то він точно не пройде!".
Поки йому відправляли посилки з провізією, він передав у відповідь докази своєї роботи: захоплені радіостанції та документи знищеного ворога.
Сьогодні «Кот» — приклад для наслідування. Колишній водій із села на Шосткинщині довів, що саме піхота визначає, де проходить лінія нашої свободи. Звання Героя України, присвоєне Президентом, стало справедливою нагородою за титанічну працю людини, яка просто робила свою справу — захищала дім.
