15 березня Шосткинська громада провела в останню путь штаб-сержанта Державної прикордонної служби України Ольгу Максименко. Жінка, яка роками дбала про здоров’я ліцеїстів та побратимів на північних рубежах Сумщини, передчасно пішла з життя після мужньої боротьби з тяжкою хворобою.
Ольга народилася 13 січня 1985 року у с. Ромашкове, але більшу частину життя сім’я дівчинки проживала у с. Велика Берізка Середино-Будської громади. Після закінчення школи Оля здобула професійну освіту на базі Глухівського медичного училища. Красива, струнка та надзвичайно приваблива жінка могла б обрати для себе професію топ-моделі або акторки. Але вирішила стати Берегинею для простих людей, не гонячись за славою та статками…
У 2017 році Ольга прийняла важливе рішення - приєдналася до лав Державної прикордонної служби України.
Службу проходила у різних підрозділах на півночі Сумської області, надаючи медичну допомогу військовослужбовцям і цивільним громадянам. Служіння Україні стало для жінки не тільки справою всього життя, але і доленосним рішенням для майбутньої родини.
З коханим Ольга уклали шлюб на романтичне весняне свято, 8 березня. З тої пори весняним теплом була овіяне все їх подружнє життя - його випромінювали Ольгини очі та її сонячна усмішка. З терпінням та турботою вона піклувалася не тільки про свою родину, але ї про природу. Любила домашніх тварин, обожнювала вирощувати троянди у великому садку біля будинку. Все було добре - життя у колі найдорожчих людей, улюблена робота і багато друзів… Єдине непокоїло - все частіше жінку підводило здоров’я та боліла спина.
Вона мужньо боролася з хворобою, виявляючи силу та витримку… Але 9 березня життя прикордонної Берегині обірвалося. Штаб-сержант, інспектор прикордонної служби Максименко Ольга відійшла у Вічність…
Сьогодні, з невимовним сумом і пошаною її колеги-прикордонники згадують: «Ольга Григорівна завжди сумлінно виконувала свої військово-посадові обов’язки. Була дисциплінованою, відповідальною та щирою людиною. Вона завжди йшла на зустріч колегам по службі, підтримувала їх у складні моменти та користувалася щирою повагою серед побратимів. Для багатьох вона була прикладом відданості службі, людяності та сили духу. Ми пам’ятатимемо її як світлу, щиру та добру людину. Як люблячу і найкращу доньку, дружину, матір, сестру… Як вірного друга та надійного колегу. Завжди важко знайти слова, які могли б полегшити біль від втрати близької людини. Неможливо загоїти рану в серці, коли йде з життя той, хто був дорогим і рідним. Від імені воїнів-прикордонників та керівництва Державної прикордонної служби України висловлюємо щирі співчуття родині, близьким і друзям Ольги Григорівни. Ми розділяємо ваш біль і сумуємо разом з вами».
