Літня спека та затяжні вимкнення світла через російські обстріли знову кидають виклик жителям Сумщини. У цих умовах звичайний домашній холодильник без альтернативного живлення за лічені години перетворюється з рятівника на інкубатор для небезпечних бактерій. Як вберегти харчі та власне здоров’я, коли світло зникає на доби, розповіла завідувачка відділення епідеміологічного нагляду Шосткинського районного відділу Сумського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Наталія Хроменко.
Літо та блекаут — ідеальні умови для токсинів
З приходом літнього тепла ризик виникнення гострих кишкових інфекцій (ГКІ) та харчових отруєнь зростає в геометричній прогресії. Висока температура повітря є каталізатором для миттєвого розмноження мікроорганізмів у їжі та воді.
За словами Наталії Хроменко, у зоні особливого ризику влітку перебуває вулична їжа (стрітфуд) у сумнівних місцях, недостатньо термічно оброблені м’ясо та риба, салати з майонезом (які залишаються безпечними лише дві години з моменту приготування) та молочні продукти, що певний час знаходилися без холоду.
Окрему загрозу становить улюблений літній десерт — морозиво. Якщо через відсутність електрики воно розтануло, а потім його знову заморозили, купувати чи вживати такий продукт категорично заборонено.
«Вершки, молоко і цукор — це найкраще середовище для живлення і швидкого росту бактерій, зокрема й для розмноження кишкової палички, — наголошує Наталія Хроменко. — А коли морозиво повторно заморожують, ці мікроорганізми не вбиваються. Холод лише зупиняє їхнє розмноження, але він не знищує вже накопичені в теплі токсини та мікроби».
Епідеміолог додає, що небезпеку може нести навіть лід у напоях, якщо вода для нього була бактеріально забруднена, форми погано вимиті, або якщо бармен брав лід брудними руками. Неприпустимим є і зберігання льоду в одному відсіку з сирим м’ясом чи рибою: потрапляючи у теплий коктейль, кишкова паличка починає стрімко накопичуватися в напої.
Скільки тримає холод вимкнений холодильник?
Для безпечного зберігання харчів у холодильнику має бути від 2 до 4 градусів тепла. Коли ж електрика зникає, продукти в камері залишаються безпечними лише протягом 4 годин. І то за умови, що холодильник справний, а його магнітна гумка на дверцятах щільно прилягає і не випускає прохолоду.
У морозильній камері ситуація трохи краща. При температурі не вище -4 градусів запаси лишатимуться свіжими:
-
48 годин — якщо морозилка забита повністю;
-
24 години — якщо вона напівпорожня.
«Продукти у морозилці краще згрупувати якомога щільніше разом. Якщо після відновлення електропостачання на них ще залишаються кристали льоду — їх можна сміливо зберігати в замороженому вигляді й далі», — ділиться лайфхаком епідеміологиня.
Щоб затримати холод всередині, фахівці закликають завчасно, ще до вимкнень, наморозити пляшки з водою чи підготувати акумулятори холоду, і найголовніше — зайвий раз не плескати дверцятами холодильника.
Золоті правила кулінарії в умовах вимкнень світла
Експертка закликає мешканців міста повністю переглянути культуру приготування їжі на літній період:
-
Жодних запасів: краще готувати страву порційно на один-два рази, щоб не зберігати її тривалий час.
-
Правило двох годин: готові страви бажано вживати відразу, не залишаючи їх за кімнатної температури довше ніж на 2 години.
-
Термічна обробка: ретельно просмажуйте чи проварюйте м’ясо, рибу, морепродукти та яйця. Доводьте страви до кипіння, щоб вони прокипіли бодай пару хвилин.
-
Суворе розмежування: зберігайте сиру їжу окремо від готових страв у закритому посуді, аби уникнути контактного забруднення.
-
Ні домашньому розморожуванню: не залишайте заморожені продукти розморожуватися за кімнатної температури.
«Якщо у вас є найменші сумніви щодо свіжості їжі, яка була в холодильнику без енергопостачання, не ризикуйте. Не треба пробувати її, щоб перевірити на безпечність, її необхідно просто викинути. Викидайте будь-яку їжу, якщо вона змінила колір, текстуру або має незвичний, неприємний запах», — наголошує Наталія Хроменко.
Під час тривалих вимкнень світла варто зробити запас продуктів, які взагалі не потребують особливих умов: хлібобулочні вироби, печиво, крупи, макарони, консерви, сухофрукти, мед та тверді сири. Також регулярно перевіряйте терміни придатності на пакованнях, адже в простроченому продукті небезпечні мікроорганізми розмножуються непомітно для ока, навіть якщо запах і вигляд здаються нормальними.
Що робити, коли разом із електрикою зникає вода?
Часто вимкнення світла у Шостці призводить і до припинення водопостачання. За відсутності води для гігієни рук та кухонного приладдя необхідно використовувати спиртовмісні антисептики або вологі серветки. Овочі та фрукти, особливо ті, що вживатимуться сирими, мають бути ретельно вимиті чистою водою, а кухня — захищена від комах та гризунів, які є переносниками інфекцій.
Окреме питання — зберігання самої води. Багато містян роблять запаси води з-під крана у відрах та каструлях. Проте термін її зберігання у спекотній кімнаті — не більше доби, адже перевірити її безпечність без бактеріологічного посіву на кишкову паличку неможливо.
«На випадок відсутності водопостачання варто мати запас чистої питної води гарантованої якості, — підкреслює Наталія Хроменко. — Краще використовувати бутильовану воду або воду із перевірених джерел — наприклад, із шахтних колодязів, де ви впевнені, що вміст нітратів у нормі й відсутня кишкова паличка. Але навіть таку воду краще додатково прокип'ятити».
Хто контролює ринки та кафе під час війни?
У багатьох містян виникає логічне запитання: як у місті здійснюється контроль за зберіганням продуктів у магазинах, супермаркетах та на ринках в умовах постійних блекаутів? Як пояснила фахівець, заклади громадського харчування та торгівлі є об'єктами підвищеного ризику, адже у разі порушень може виникнути масовий спалах інфекції.
Керівники таких закладів несуть особисту й кримінальну відповідальність за якість продукції та зобов'язані проводити відомчий лабораторний контроль (брати змиви на патогенну мікрофлору, перевіряти сировину та воду). Безпосередні ж контролюючі функції належать Держпродспоживслужбі.
«На період воєнного стану планові перевірки не здійснюються. Проте, якщо від споживача надійде офіційна скарга на несумлінного підприємця чи торгову точку, Держпродспоживслужба оперативно реагує, виходить на місце і проводить розслідування», — пояснює Наталія Хроменко.
Шосткинці, які виявили факти торгівлі зіпсованими чи простроченими товарами, можуть звернутися зі зверненням до Сумського обласного або безпосередньо до Шосткинського управління Держпродспоживслужби чи зателефонувати на урядову гарячу лінію.
Найстрашніший ворог — ботулізм
Нехтування правилами зберігання продуктів під час відключень світла загрожує не просто розладом шлунку, а важкими захворюваннями — сальмонельозом чи дизентерією. Та найнебезпечнішим серед усіх є ботулізм.
«Найбільше отруєння викликає ботулізм. Ботулотоксини — це смертельна небезпека. Якщо людині вчасно не ввести анатоксин — протиботуліністичну сироватку, наслідки можуть бути фатальними. Риба, м'ясо, молоко — це все швидкопсувні продукти, які є ідеальним середовищем для швидкого розмноження бактерій. Тому я бажаю всім бути максимально уважними, обережними та берегти своє здоров'я і здоров'я своїх близьких!» — резюмувала Наталія Хроменко.
