Сьогодні Шосткинська громада на Алеї слави провела в її вічну обитель світлого та відважного земляка Ігоря Мельника, який поліг у боях за волю Батьківщини. Уродженець Шостки, випускник школи №12 та ПТУ №19, він завжди був душею компанії та першим приходив на допомогу. З листопада 2024 року, після останнього короткого дзвінка матері, зв'язок із ним обірвався, а згодом страшна звістка підтвердила найгірше — Герой загинув, захищаючи мирне майбутнє України, у яке так щиро вірив.
Ігор Іванович Мельник народився 11 грудня 1981 року в місті Шостка Сумської області у сім’ї, де зростали двоє синів. Ігор був старшим братом, молодшого звали Олег.
Навчався у Шосткинській загальноосвітній школі №12, де здобув неповну середню освіту. Після закінчення 9 класу вступив до професійно-технічного училища №19 та опанував професію електрогазозварювальника.
Ігор не боявся жодної роботи, був працьовитим і відповідальним, працював різноробочим, ніколи не сидів без діла. За характером він був спокійною, доброю, щирою та відкритою людиною. Працьовитий, цілеспрямований, мужній і справедливий… він завжди першим приходив на допомогу тим, хто її потребував. Тепла усмішка, щирість і доброзичливість притягували до нього людей. Чоловік мав багато друзів і був душею будь-якої компанії.
30 листопада 2023 року Ігор Іванович приступив до військової служби за контрактом. На слова матері, яка хвилювалася за нього, відповів: «Хто, як не я? Мамо, не можу я сидіти вдома. Піду захищати тебе, моя люба мамо…» Ці слова стали відображенням його мужності, любові до рідних і безмежної відданості Україні. Служив у званні солдата на посаді кулеметника стрілецької роти. Під час служби отримав поранення, проходив лікування у рідній Шостці, після чого повернувся до побратимів.
Його мрії були простими, але такими дорогими серцю: створити міцну родину, виховувати дітей, збудувати власний будинок і жити мирним, щасливим життям.
3 листопада 2024 року Ігор востаннє зателефонував мамі й сказав: «Мамо, у мене все добре. Прийду... наберу...» Та більше найголовнішого дзвінка рідні не дочекалися…
З 10 листопада 2024 року воїн вважався безвісти зниклим. Родина жила надією, що Ігор повернеться додому живим. Проте згодом стало відомо: вірний військовій присязі, мужньо виконуючи бойове завдання із захисту України, Ігор Мельник загинув у боротьбі за рідну Батьківщину…
Світла пам'ять про Ігоря Івановича Мельника назавжди житиме у серцях його рідних, друзів, побратимів і всіх, хто знав цю добру, мужню та світлу людину. Він віддав найдорожче за мирне майбутнє України.
