У Шостці продовжують системну роботу над створенням інклюзивного середовища. Під час чергового засідання Ради безбар’єрності при виконавчому комітеті Шосткинської міської ради, яке пройшло під головуванням заступника міського голови Віталія Могильного, учасники обговорили реальний стан доступності міської інфраструктури, виклики військового часу та нові інституційні завдання.

Для довідки: Рада безбар’єрності є консультативно-дорадчим органом, що працює задля створення доступного простору та інклюзивного середовища для всіх мешканців громади.

Головний акцент зустрічі нині — перехід від формальних звітів до практичних рішень. Проте навіть шлях до самого приміщення, де проходило засідання, для людей на кріслах колісних залишається проблематичним, що вкотре підкреслює актуальність обговорюваних тем.

Сувора цифра: аудит першого безбар’єрного маршруту

Під час засідання головний архітектор міста Володимир Єфремов представив рішення виконкому щодо затвердження першого міського безбар’єрного маршруту. Однак параспортсмен та учасник ради Дмитро Васильцов, який особисто обстежив маршрут на кріслі колісному, наголошує: робота йде із запізненням, а більшість об’єктів залишаються недоступними.

На першій черзі безбар’єрного маршруту було проінспектовано 134 об’єкти:

  • Безбар’єрні: лише 4 об'єкти.

  • Частково бар’єрні: 33 об'єкти.

  • Повністю бар’єрні (бар'єрні): 97 об'єктів.

Окрему увагу Дмитро приділив зупинкам громадського транспорту та пішохідній інфраструктурі на цьому ж маршруті:

  • Із 6 зупинок — 5 є бар'єрними і лише 1 безбар'єрна.

  • Заїзні кишені для транспорту: 15 бар'єрних і 2 частково бар’єрні.

  • Облаштовано 14 переходів із пониженням бордюрного каменю.

  • Серед соціальних і фінансових установ: 6 банків та 11 аптек залишаються частково доступними, а четверта поліклініка є частково доступною. Автовокзал наразі адаптований приблизно на 80%.

Аналізуючи виконані роботи та вказуючи на подальші кроки, які необхідно зробити для покращення маршруту, Дмитро Васильцов зазначив: «Начальник відділу архітектури Володимир Єфремов роздав нам постанову виконкому — затверджено перший міський безбар’єрний маршрут у Шостці. Але взагалі він повинен був бути розроблений ще рік тому. От настільки ми запізнюємося. Але все одно ми працюємо: цього року було зроблено дві ділянки — на вулиці Свободи, біля будинку № 21 (там облаштували тротуар і кишеню для автомобілів). Потім — на Короленка у бік залізничного вокзалу... Треба просто продовжити ділянку на Короленка: там, де зупинилися, пройти трохи далі по вулиці, зробити біля переходів пониження і викласти плитку».

Окрім цього, Дмитро Васильцов провів детальний моніторинг доступності й на інших великих вулицях Шостки — зокрема на Садовому бульварі, вулицях Свободи та Героїв Шосткинщини. Отримані результати засвідчують масштабну проблему бар'єрності міського простору:

  • Вулиця Свободи: із 96 обстежених об’єктів бар’єрними є 72.

  • Вулиця Короленка: із 23 обстежених об’єктів бар’єрними є 16.

  • Вулиця Героїв Шосткинщини: із 8 обстежених об’єктів бар’єрними є 7.

«У нас дуже часто роблять пандуси просто для галочки, зовсім не думаючи про тих, хто ними користується. Наприклад, роблять настільки крутий підйом, що самостійно туди виїхати просто нереально — людина або перекинеться назад, або в неї не вистачить сил. Дуже поширені й інші проблеми: занадто вузькі двері, в які крісло колісне фізично не проходить, або високі й важкі пороги на вході. Часто біля магазинів чи пекарень встановлюють пандуси без поручнів, або ж сам пандус упирається у стіну чи зачинені двері. Якщо немає нормального майданчика перед дверима, людина на візку просто не може зупинитися, щоб відчинити їх без сторонньої допомоги», — говорить Дмитро.

Підйомник чи пастка? Проблеми соціальних закладів та бізнесу

Окремим гострим питанням стало обговорення входів до закладів, зокрема амбулаторії №2. Там біля входу встановлена підйомна платформа, яка під час відключень світла чи повітряних тривог перетворюється на небезпечну пастку, адже людина не може самостійно й безпечно скористатися нею. Окрім самої платформи, серйозною перешкодою є й прилегла територія: тротуар до медзакладу потребує капітального ремонту, оскільки через нерівності та руйнування дорожнього покриття самостійно проїхати на кріслі-колісному туди практично неможливо. Дмитро Васильцов наполягає на заміні платформи на стандартний пандус та приведенні до ладу під'їзної доріжки: «Там встановлена підйомна платформа, але вона не завжди працює. Немає світла — і скористатися нею вже неможливо... Амбулаторію відремонтували, але за проєктом там зроблена підйомна платформа, але її треба переробити так, щоб людина на кріслі колісному могла заїхати самостійно, без сторонньої допомоги (побудувати пандус)», - зауважив Дмитро.

ескіз пандусуескіз пандусу

Також під час моніторингу інших міських об'єктів виявилося чимало порушень будівельних норм (ДБН) у приватному секторі та бізнесі. Найчастішими проблемами, які створюють незручності для відвідувачів з інвалідністю, є занадто круті та незручні пандуси, відсутність дублюючих поручнів, занадто високі пороги, а також значний перепад висот на вході, через що комерційні заклади фактично залишаються недоступними.

А ще, в умовах постійних воєнних загроз критичною проблемою залишається безпека: людям на кріслах колісних фактично неможливо скористатися і мобільними укриттями, які розставлені по місту. Високий поріг на вході стає непереборною перешкодою до укриття. Це створює пряму загрозу життю під час повітряних тривог.

10 кроків до доступності: орієнтир для підприємців та установ

Аби полегшити приведення міських об'єктів у відповідність до норм, фахівці рекомендують користуватися практичними роз’ясненнями, розробленими спільно Міністерством розвитку громад та територій України та цифровою екосистемою «ЛУН Місто». Вони включають 10 чітких кроків для забезпечення доступності будівель і споруд для маломобільних груп населення:

  1. Забезпечення безступеневого входу (без порогів і сходинок). Якщо сходи відсутні або наявна 1 сходинка ґанку, необхідно забезпечити пологі зїзди з ухилом не більше 5%.

  2. Установлення стандартних пандусів замість незручних конструкцій. Якщо висота підйому перевищує нормативи або уникнути сходинок неможливо, пандус має мати регульований ухил (не більше 8% або 1:12 для основних входів), безпечне покриття, що не ковзає, та обов'язкові двосторонні поручні на висоті 0,7–0,9 м.

  3. Облаштування широких дверних отворів. Ширина вхідних дверей і проходів має бути достатньою для вільного проїзду (у світлі вхідні двері повинні мати ширину не менше 0,9 метра без вузьких стулчастих звужень).

  4. Усунення високих і важких порогів. Пороги вхідних дверей або між кімнатами мають бути відсутніми або ж їхня висота не повинна перевищувати 0,025 метра (2,5 см), щоб не створювати непереборних перешкод.

  5. Облаштування інклюзивної санітарної кімнати. У будівлі має бути принаймні одна вбиральня з мінімальним вільним внутрішнім простором для розвороту крісла колісного діаметром не менше 1,4–1,5 метра, оснащена необхідними відкидними поручнями.

  6. Організація безпечного та рівного підходу до будівлі. Ширина пішохідних шляхів підходу має становити не менше 1,5–1,8 метра, без ям, вибоїн чи критичних руйнувань покриття.

  7. Застосування контрастного маркування та візуальної навігації. Скляні двері, перегородки, а також сходи (особливо перша і остання сходинки маршу) обов'язково мають бути позначені яскравими жовтими контрастними стрічками шириною 0,1 метра для людей із порушеннями зору.

  8. Установлення зрозумілої тактильної навігації. Використання попереджувальної та напрямної тактильної плитки з рифленням висотою до 5 мм допомагає безпечно орієнтуватися у просторі незрячим та слабозорим відвідувачам.

  9. Забезпечення доступності інформації. Інформаційні табло, вивіски чи покажчики повинні мати контрастні кольори, висоту літер згідно з відстанню читання (наприклад, не менше 15–20 см для основних вказівок) та за можливості дублюватися шрифтом Брайля.

  10. Проведення інклюзивного аудиту. Найкращий спосіб перевірити якість доступності — запросити на тестування простору людей, які користуються кріслами колісними, мають порушення зору чи пересуваються з дитячими візками, щоб виявити реальні недоліки на практиці.

Інститут уповноваженого з питань безбар'єрності: нові завдання для громади

Важливим кроком засідання стало виконання урядових рішень та протоколу засідання Ради безбар'єрності при Кабінеті Міністрів України від 26 лютого 2026 року щодо введення інституту уповноважених з питань безбар'єрності. Головний архітектор міста Володимир Єфремов детально розповів про те, які саме зобов'язання та завдання покладатимуться на цю посаду. Відповідно до рішення виконкому, уповноваженою призначено керуючу справами виконкому Олену Кравченко, оскільки статус представника має бути не нижче заступника міського голови:

  1. Координація реалізації державної політики у сфері створення безбар'єрного простору на підвідомчому рівні.

  2. Забезпечення міжвідомчої взаємодії органів влади, місцевого самоврядування, бізнесу та громадських організацій.

  3. Інтеграція безбар'єрності у всі напрямки політики та регіональних програм.

  4. Формування та супровід планів заходів і реалізації національної стратегії створення безбар'єрного простору в Україні.

  5. Моніторинг стану безбар'єрності об'єктів фізичного оточення та послуг.

  6. Координація створення доступного середовища, інфраструктури, транспорту, публічних просторів і послуг.

  7. Забезпечення доступності інформації та комунікації, включаючи впровадження стандартів доступності.

  8. Сприяння цифровій доступності та впровадженню принципу доступності за замовчуванням.

  9. Залучення громадських та вразливих груп до формування і реалізації політики безбар'єрності.

  10. Забезпечення збору даних, оцінки ефективності та звітування у сфері безбар'єрності.

Поки що Олена Кравченко говорить, що не має детального розписаного плану дій, адже тільки-но ввійшла в повноваження. Проте вона твердо переконана, що це надзвичайно нагальна тема сьогодення, особливо з огляду на те, що з фронту повертатимуться захисники та захисниці, яким життєво необхідна інклюзія. Водночас вона вже окреслила ключову принципову позицію: «Те, що є по факту, безперечно, має відповідати вимогам доступності. Але головне, на мою думку, — це звернути увагу на новобудови та реконструйовані об'єкти, щоб не приймати їх в експлуатацію за відсутності інклюзивних умов. Ми не повинні починати ані ремонти, ані нове будівництво без забезпечення доступності», - наголосила пані Олена.

Олена КравченкоОлена Кравченко

Коментуючи поточну консультаційну роботу з комунальними установами, Володимир Єфремов зазначив, що профільні фахівці управління постійно отримують звернення та запити від закладів соціальної сфери. Зокрема, представники закладів культури та освіти активно консультуються щодо правильного дотримання будівельних норм під час поточних ремонтів, вимог до інклюзивного облаштування приміщень, а також щодо методики інвентаризації та коректного заповнення Всеукраїнської мапи безбар'єрності.

Транспортна ізоляція Шостки

Окремим і чи не найгострішим питанням порядку денного стала транспортна ізоляція Шостки. Через те, що залізничне сполучення з Києвом наразі недоступне, а рейсові автобусні перевізники не мають спеціально пристосованого транспорту для людей на кріслах колісних, поїздка до Києва перетворилася на надскладну проблему. Альтернативне ж таксі коштує близько 12 тисяч гривень, що для багатьох є непідйомною сумою.

Учасники ради обговорювали шляхи розв'язання цієї проблеми — зокрема, Дмитро Васильцов висловлював пропозиції щодо необхідності залучення додаткових спеціалізованих автобусів або переговорів із перевізниками про оновлення автопарку низкополим транспортом. Коментуючи можливі кроки міської влади у цьому напрямку, заступник міського голови Віталій Могильний зазначив: «Нам потрібно спільно з управлінням економіки звернутися до ліцензуючих органів або до організацій, які проводять конкурси й визначають переможців на міжміських та міжобласних маршрутах».

Віталій Могильний та Дмитро ВасильцовВіталій Могильний та Дмитро Васильцов

Крім того, учасники засідання обговорили заповнення Всеукраїнської карти безбар'єрності на платформі «ЛУН Місто», до чого активно залучаються комунальні заклади та старостинські округи громади. Робота Ради безбар'єрності триває, адже створення доступного простору є запорукою безпеки та гідності кожного мешканця Шостки.

Читайте також : Мапа доступності та маршрути без бар’єрів: у Шостці відбулося засідання Ради безбар’єрності

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися