Терапевтичне відділення №2 у селищі Вороніж під загрозою закриття. Така перспектива не надто радісно сприймається місцевими жителями, які вже вдруге збираються на мітинг біля приміщення селищної ради. Місцеві мешканці категорично проти закриття стаціонару, який розрахований на 12 ліжко-місць. Влада селища і району шукає кошти і пропонує різні шляхи вирішення не простого питання.
Валерій Ястребов, голова Вороніжської селищної ради, пояснює, чому стаціонарне відділення у селищі закривають.
— У зв’язку з недофінансуванням чи практично не фінансуванням з державного бюджету вторинної ланки медицини головний лікар Центральної районної лікарні Олег Штогрін підписав наказ, що це відділення не є економічно обґрунтованим і буде скорочуватися персонал.
Така ситуація з оптимізацією і реорганізацією по всій Україні. Чи не у кожному районі нашої області закривають стаціонари і перепрофільовують медичні заклади. Селищний голова говорить, що більшість вороніжців використовували відділення, як денну форму перебування, а ночували вдома.
Перший заступник голови Шосткинської РДА Ігор Волинець запевнив, що нині розглядаються різні шляхи розв'язання цього питання.
Мешканці не залишаться без послуг, тому що центр первинної медико-санітарної допомоги у Вороніжі має денне відділення, де вони надають практично ті ж самі послуги, які надає і стаціонарне відділення лікарні. Медичні працівники надаватимуть ті ж самі послуги практично в тих самих приміщеннях.
Ігор Волинець зазначає, що питання повністю не закрите і що в РДА ще думають, як перерозподілити кошти.
— Якщо говорити про селищний бюджет, то ця сума непідйомна. Для районного бюджету про це можна говорити.
Ще один шлях розв'язання проблеми — збільшити кількість підписаних декларацій з лікарями первинної ланки. Головного лікаря терапевтичного відділення перевести на ставку терапевта, зарплата яких нині фінансується Національною службою здоров’я.
— У селищі зареєстровано біля 6,5 тисяч мешканців, декларацій підписано 4200, тобто 2000 мешканців декларації не підписали, а це фінансування медицини. Щоб працював один лікар, потрібно 1800 декларацій. Якщо посилити роботу в цьому напрямку, можна розглянути питання підписання декларацій і щоб той лікар, який працює в стаціонарі, був переведений в центр первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД).
Терапевтичне відділення розташоване поруч з Центром ПМСД. В жіночій палаті кілька пацієнтів, ще одна жіночка нині оформлюється, хтось побіг за ліками. Антоніна Авріна перебуває на стаціонарі через гіпертонічну кризу і цукровий діабет. До медичного закладу її привезла швидка. Жінка говорить, що за кілька днів стала почуватися набагато краще, завдяки турботі персоналу і головного лікаря Тетяни Матюшенко. Вона переживає за долю закладу і категорично проти його закриття:
— Ви подивіться, яке в нас велике селище, скільки у нас тут хворих. До Шостки потрібно їхати, і постійно не вистачає місць у стаціонарі. Тут до мене можуть прийти й мене провідати й умови тут гарні: у палаті тепло, скрізь порядок, медсестри дуже чуйні та уважні.
Сусідку по палаті Марію Коробко на лікарняне ліжко уклало хворе серце. Тут вона перебуває вже 9 днів. Жінка переживає, що після закриття стаціонару таким як вона нікуди буде подітися:
— Та хіба ж можна, а нам що тоді робить. Я далеко живу, хіба ж я буду ходити на уколи, як я прийду? Я взагалі не можу ходити, ледве по палаті пересуваюсь. Мене і сюди привезли, он у мене палка біля ліжка стоїть.
Галина Ільїна теж проти закриття стаціонару. Жінка вважає, що це злочин проти населення пенсійного віку, адже у разі, якщо залишиться лише денний стаціонар, не всі люди похилого віку зможуть щоденно ходити на уколи чи крапельниці.
— У нас тут є хворі, які живуть за 5 кілометрів від лікарні. Хіба находишся кожного дня туди й назад, особливо якщо тобі й так погано? Ми що не маємо право на нормальне обслуговування і лікування? Як це так взять і закрити?
Разом з іншими вороніжцями Галина здаватися не збирається. Нині вони збирають підписи мешканців проти закриття стаціонару, пишуть листи у різні інстанції. Говорять вже зібрали понад 1,5 тисяч підписів.
На зустрічі з селищним головою і представником РДА підняли ще одне питання, яке турбує мешканців віддалених вулиць Вороніжу. Про нього говорила пані Любов.
— Люди вимагали, щоб не закривали нашу місцеву лікарню, вимагали, щоб не закривали фельдшерсько-акушерський пункт на вулиці Дорошенківській, який обслуговує 700 осіб. Обслуговує одна фельдшер. Немає ні прибиральниці, нічого і 96 тисяч треба з бюджету на її заробітну плату, на комуналку.
Любов Василівна говорить, що на лист отримали відповідь від голови РДА, що можуть забезпечити лише 60% зарплати фельдшера, яка отримує 3800 гривень.
— Це буде нічого, для чого буде та людина обслуговувати 700 осіб, 12 вулиць. Де у нас знаходиться 94 дітей, 40 людей, які не можуть пересуватися. Вона обслуговує одна. Ми знаходимося за залізничною колією, за сім кілометрів від поліклініки Вороніжської. Люди не можуть добратися, ще які рухаються можуть добратися, а як зима. Як добиратися з маленькими дітками? Ми просто вимагаємо, щоб не закривали наш ФАП.
Жінка впевнена, що якби до розв'язання проблеми долучились усі разом і селищна рада і районна, приєдналося місто, то проблему можна було б вирішити позитивно і відділення продовжувало функціонувати.
