Біля Центру культури і дозвілля відбулася жалобна церемонія за загиблим 26-го січня на Донбасі Антоном Хобою. Шосткинець був командиром інженерно-саперного відділення, військовослужбовцем 58-ї окремої мотопіхотної бригади ім. гетьмана Івана Виговського. Провести в останню путь бійця прийшли його рідні, друзі, бойові побратими, представники влади та пересічні городяни.
Син, коханий, бойовий товариш і друг. Для багатьох, хто знав Антона Хобу, він залишиться у пам’яті людиною, яка понад усе любила життя, цінувала дружбу та була справжнім патріотом. Нескінченним потоком йшов до його труни люд, аби віддати шану та провести у останню путь нашого героя.
Цього року Антону Хобі мало б виповнитися 28. Але не судилося. 26-го січня біля селища міського типу Північне ворожа міна обірвала його коротке, але героїчне і сповнене вірою у перемогу, життя. 2014 року Антон пішов добровольцем на фронт. Служив у 91-му окремому полку оперативного забезпечення, був сапером. Шосткинець пройшов пекло Дебальцевського котла та Донецького аеропорту, але загинув під час так званого перемир’я. Його бойові побратими наголошують, що Антон був надзвичайно відданий своїй справі. "Як товариш, як друг, він ніколи не відмовляв у допомозі. Любив Батьківщину, був чесним і відданим», - розповідає сапер 13-го окремого мотопіхотного батальойну 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені Івана Виговського Роман. «Як військовий, він був дуже дисциплінований. Але це не головне", - зазначає заступник командира батальойну з морально-психологічного забезпечення Андрій.
У вільний від військових буднів час Антон Хоба приділяв увагу патріотичному вихованню молоді, зокрема, у патріотичному таборі "Лицар честі ім. Івана Євдокименка". Як згадує голова громадської організації «Об’єднання учасників АТО та бойових дій «Братерство» Віталій Ляшок, Антона він знав зі шкільних років, коли той вступив до козацького товариства «Молода Січ». «У таборі імені Івана Євдокименко діти його дуже любили. Він навчав їх військово-прикладним дисциплінам.
До речі, із самим Іваном Євдокименком, який загинув у 2015 році у боях за Донецький аеропорт, Антон Хоба товаришував. Спочатку їх об’єднали заняття у дитячо-юнацькому клубі фізичної підготовки «Патріот», згодом – війна на Донбасі.
Не стримує сліз, згадуючи Антона, його вчителька французької мови школи №9 Ніна Іванівна. Говорить, що з усіх предметів він найбільше любив історію і географію, відвідував багато гуртків. Сам же був добрим і чуйним хлопцем, який ніколи не забував про рідний навчальний заклад.
«Немає більшої любові, як хто свою душу віддасть за ближніх своїх». Саме ці слова зі Святого Євангелія характеризують долю Антона Хоби, зазначив під час церемонії відспівування військовий капелан 13-го окремого мотопіхотного батальойну 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені Івана Виговського отець Павел. «Загиблий боєць Антон є прикладом любові до ближнього, любові до своєї Батьківщини. Він пішов на війну не заради себе, а заради нас, нашого світлого майбутнього. На жаль, не всі люди сьогодні це розуміють. П’ять років йде війна, усі обіцяють її закінчити, але завершиться вона тільки тоді, коли ми усі будемо поважати наших воїнів, коли ми прийдемо до храму і скажемо: «Господи, відверни від нас цю біду».
Багато слів було сказано на громадянькій панахиді на адресу загиблого героя його друзями, колишніми колегами, товаришами по службі та представниками влади. «Віддала своє життя людина з великої літери, справжній чоловік, патріот, військовий. Такі люди є цвітом будь-якої нації. Увесь світ знає, що українці платять найвищу ціну за свій мир», - зазначив заступник голови Сумської ОДА Іван Боршош. «Довгі п’ять років, в окопах, в нелюдських умовах Антон Хоба боронив нашу державу. Ми повинні робити все, аби завершити цю війну. Ми повинні відвоювати мир. Ми не можемо ховати стільки наших синів», - зазначив міський голова Шостки Микола Нога.
Яким був шосткинець на полі бою та у колі побратимів, згадав командир 13-го батальойну Віталій Гуляєв. На таких як Антон тримається Україна, зазначив він. «Я втратив підлеглого, товариша і сина. Не буду говорити про помсту. Але все що треба, ми зробимо.
Командир вручив матері Антона Хоби відомчу відзнаку 13-го окремого мотопіхотного батальойну 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені Івана Виговського. Після громадянської панахиди люди, яких було більше тисячі, вирушили жалобною процесією за домовиною.
Поховали бійця на кладовищі, що у Садовому мікрорайоні на Алеї Слави. В останню путь Антона Хобу провели, вигукуючи слова «Герої не вмирають» і «Україна понад усе». Залпами бойових знарядь військові побратими вшанували пам’ять нашого земляка, який став шостим шосткинцем, який поліг на пої бою в боротьбі за територіальну цілісність України.
