Іноді молоді матусі запитують, як мені вдалося скинути домінуючу частину ваги, за перший рік життя мого сина. Бо всім відомо, що новонароджений потребує від жінки цілодобово уваги і турботи, особливо, якщо це перша дитина в родині. Сама по собі поява дитини змінює все в житті жінки - її свідомість, спосіб життя, звички і часто зовнішність, не завжди останнє в кращий бік.
Недосип, надмірне психічне і фізичне навантаження, подвійна відповідальність, відчуття самотності – не найкращим чином впливають на вагу молодої мами. Сама пам'ятаю, це нестерпне бажання, чого-небудь погризти, аби хоч на мить відчути психологічну розрядку і тимчасове оманливе задоволення. А потім хвилі вини перед власним розгодованим тілом, що накатують на повний шлунок. І так замкнуте коло – їм, бо важко, важко, бо їм. Не будемо зараз підіймати тему якості та різноманітності харчування жінки, що годує груддю, це окрема проблема, що заслуговує на окреме обговорення.
Мою зовнішність, здоров'я, психічний стан врятував, як при першому народженні дитини, так і при другому – спорт. Як це не пафосно звучить, зрозумійте, як хочете – фізичні навантаження, тренування, рух, кому, як завгодно.
Я постійно займалася фізкультурою, йогою, бодіфлексом, пробіжками, качала прес, плавала у всіх можливих водоймах. Заводила будильник на годину раніше, ніж умовно просипаються діти та займалася вдома, на кариматі, вибігала на пробіжку штовхаючи дитячий візочок поперед себе, підгледівши в закордонних фільмах, як в парках іноземні мами займаються спортом. Коли я виходила на пішу прогулянку, то як ужалена «бігала» по Бродвею туди сюди, поки попа вся не була у милі. Вибачте за реалістичність вислову.
Трохи згодом приїжджала на стадіон, в школу №5, вивантажувала дитину в пісочницю, а сама намотувала круги, поки воно порпалося в піску. Далі пішли велосипеди – вони (діти) їдуть, а я вже з більшою швидкісттю намагаюся їх наздогнати. Так, саме життя змусило збільшити фізичні навантаження.
Зараз намагаюся регулярно брати їх на тренування, діти бігають зі мною, по 2-4 км, займаються на турніках, плавають в басейні, річках, озерах. Доречи, син і донька легко перепливали Десну, нове річище, вже в 4 роки, без будь-яких плав засобів. Не хвалюся, а констатую факт.
Моя активність, ставлення до спорту сформували характер, рухливий спосіб життя і здоро'я моїх дітей. Бажання бути стрункою і привабливою, стали поштовхом до уявлень дітей про зовнішній вигляд, активний спосіб життя, правильне і збалансоване харчування, дисципліну і волю до перемоги.
Розминка перед забігом на день міста
Сподіваюся, їм ці якості знадобляться і зроблять життя біль якіснішим і щасливішим. Вони з повагою і розумінням ставляться до часу, який я присвячую тренуванням, бо розуміються, як я цього потребую.
Саме син звернув увагу, що я стала знов набирати зайву вагу. І дав пораду менше їсти та регулярніше тренуватися. Я не образилася, бо, по-перше на правду не ображаються, а по-друге, напередодні я те саме «закинула» з приводу його зовнішності.
Пишіть в коментарях ваші питання і зауваження, буду намагатися докладно на них відповідати. Розкажіть вашу історію схуднення і чи завдяки дітям, чи всупереч їм ви схудли. Стрункості вам і здоров'я!
