Будь-яка людина, яка має чітку мету і сильне бажання, може реалізувати свою мрію, стати успішною і навіть відомою. І тут не важливо це мешканець столиці або такого невеликого міста, як Шостка. Прикладом цього є Катерина Мещерякова - журналістка, яка пише для київських ЗМІ.
Катерина навчалась у ліцеї. Ще в 9 класі зрозуміла, що хоче пов'язати своє життя саме з журналістикою, оскільки була дуже допитливою і любила писати твори. Щоб почати свій розвиток у професії, вона не одноразово брала участь в обласному турнірі із журналістики. Пізніше Катерина практикувалася в редакції газети «Полісся». За пів року вона написала десяток статей, тож вже мала певний досвід і творчий доробок.
У 2014 році вступила на бюджет у Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Видавнича справа та редагування”, хоча до останнього сумнівалася, чи вдасться потрапити саме в цей виш. На парах швидко стало нудно, тому вже на 1 курсі Катерина почала працювати. Спочатку писала статті в громадсько-політичному журналі «Фокус», а пізніше - придумувала сценарії та знімала сюжети на телеканалі ICTV. Час від часу писала тексти на фрилансі. Так дуже швидко дівчина переконалась, що головне для журналіста - це практика у редакції:
- Адже теорія, яку нам розповідали на парах, майже не знадобилася згодом.
Найскладніший період під час навчання - це сесія. Вона стабільно відбувається кожні пів року, адже ти про це знаєш, але все одно вчиш всю програму в останню ніч.
Після університету Катерина деякий час працювала не за спеціальністю - спочатку в IT-компанії, потім у київській бібліотеці «Світло», де писала тексти для соцмереж.
- Я дуже люблю читати, роблю це кожного дня. Мої улюблені письменники - Ернест Хемінгуей, Ден Браун, Антон Чехов. Вірші також люблю, особливо Ліни Костенко, Віри Полозкової та Вані Якімова. Також я читаю багато журналістських матеріалів на різні теми, слідкую за роботами моїх колег.
У 2020 році Катерина працювала в бізнес-медіа Vector, який пише про бізнес, технології та маркетинг, а пізніше — в онлайн-виданні «Бабель». Найбільше її цікавлять підприємництво, технології, креативна економіка, медицина та люди з незвичайними історіями.
На питання про свої тексти, які запам’яталися найбільше, Катерина відповідає так:
-Найбільше мені запам'ятався репортаж про отця Володимира, священника із Шостки. У нього надзвичайний життєвий досвід, він дуже горить своєю справою, тому я дуже ціную те, що мені вдалося з ним поспілкуватися.
Репортаж про отця Володимира ви можете прочитати тут.
Ще одне важливе для мене інтерв'ю - це розмова з військовим фотографом Мстиславом Черновим. Він працював у гарячих точках — у Сирії, в Іраку, на Донбасі, знімав Майдан. Колись я вирішила, що хочу поговорити з американською професоркою Барбарою Оаклі — вона самостійно перевчилася з лінгвіста в інженера, побувала в Антарктиді, а пізніше вивчила нейробіологію і створила найпопулярніший курс Learning How to Learn на Cousera. Я просто написала їй на пошту, вона відповіла, і ми записали розмову.
Катерина розповідає, що не фокусується на відомих особистостях, а шукає людей з цікавими історіями та незвичайним життєвим шляхом.
Однак журналістика має і мінуси. Це сфера, де дуже швидко вигораєш, адже ти кожного дня зіштовхуєшся із конфліктами, несправедливістю, недолугими законами та рішеннями, які калічать людям життя. Ти працюєш у швидкому темпі, графік часто ненормований, а сказати, що ця робота добре оплачується, не можна. Медіа, якщо його не фінансують інвестори-олігархи або гранти, заробляє небагато і важко.
Нещодавно Катерина почала працювати в IT-компанії, і зараз займається текстами там. Вона планує продовжувати реалізовувати себе в цій професії, і в майбутньому хоче стати редактором, щоб покращувати роботи інших авторів. Пов'язувати своє життя з тележурналістикою Катерина не планує.
Приєднуйся до нас у Viber до Корисна Шостка, або Telegram. Та не забудьте про нашу сторінку у Facebook.
