Ніколи не задумались, заходячи в церкву Різдва Христового, хто є автором її настінних розписів? Чия рука вималювала обличчя Христа, янголів та інших Святих? Ми знайшли цю людину. І розповідаємо про його творчість та драму життя.
Піднявшись сходами п'ятиповерхівки по вулиці Миру, дзвонимо в одну із квартир. Двері відчиняє сивочолий, скромний чоловік. Відразу потрапляємо в полон його надзвичайної енергетики. Це Володимир Афонін — знаний у Шостці художник.
Його квартира схожа на музей — всюди на стінах картини. Почесне місце займають портрети дітей та дружини.
«Коли я прийшов до першого класу — буквар був чорно-білий. Ось я його і розмалював. «Заклали» як то кажуть — і мене на весь день поставили в куток. З того часу мені наче хтось по руках надавав. А в 6-му класі портрет Лермонтова з книжки змалював», — згадує художник.
Прославив художнє відділення дитячої школи мистецтв на всю Сумщину
Далі все своє життя він присвятив творчості. Після переїзду до Шостки разом із дружиною Ніною Володимир Афонін працював у школі-інтернаті, після — у бюро естетики КЗ «Зірка». Очолював гурток різьби по дереву. Найбільше — 23 роки свого життя він віддав Дитячій школі мистецтв. З них 17 - очолював її художнє відділення.
«За ці роки він зробив усе, щоб наше художнє відділення досягло такого високого рівня, яке воно має зараз серед усіх подібних закладів на Сумщині», — наголосив директор Шосткинської ДШМ Юрій Лоза.
Проте у 1993 році у житті митця відбувається страшна трагедія — помирає його дружина. Художник впадає у тяжку депресію. Він залишився сам із трьома малолітніми дітьми на руках, яких далі виховував сам.
«Молодшому синові тоді було дев'ять років. Ми купили в селі Івот хатинку. В її комірчині я знайшов ікону. Там в Ісуса Христа не вистачало руки — я відновив», — розповідає художник.
Розписувати найстарішу церкву Шостки художник почав у 1999 році
З того часу і розпочалась інша сторінка життя Володимира Афоніна, яка зробила яскравішим та значно збагатила духовний світ Шостки. У багатьох церквах міста парафіянин моляться іконам, які написав Володимир Юхимович. У Шостці майже не залишилось храму, до розпису стін якого не торкнувся його пензлик. Яскравий приклад — церква Різдва Христового.
Роботу над її внутрішньою частиною за запрошенням нині покійного отця Бориса художник розпочав у 1999 році. Спершу під куполом як символ Святого Духа він зобразив голуба.
«Птах отцю Борису сподобався. Він сказав: «Збирай команду». Ми почали шукати ідеї. Їздили до Києва. Як розписати стелю — побачили в Києво-Печерській лаврі — в Трапезному храмі», — говорить митець.
Треба зазначити, що помічницею у розписі церкви Різдва Христового митця була Лідія Бакін – інша відома художниця, а Володимирського храму – Лариса Логвин, викладач художнього відділення Шосткинської ДШМ. Проте саме Володимир Юхимович вимальовував руки та обличчя усіх Святих.
Однією з найцікавіших частин храму Різдва Христового є хрещенська кімната (зараз тут недільна школа), центральну стіну якої прикрашає сюжет хрещення князем Володимиром всієї Київської Русі. Над нею Володимир Афонін разом зі своїми двома помічниками працювали цілий рік — так довго, бо необхідно було зобразити аж 80 облич!
«Іноді хочеться втекти від парафіян. Вони починають хвалити. Начебто приємно, але не хочеться показувати, що це зробив я і яких зусиль це коштувало й мені, й священникам», — зізнається чоловік.
Для Володимира Афоніна Шостка — жовтий колір у палітрі
Наразі Володимир Юхимович є викладачем мистецького факультету в Університеті ІІІ віку. Очолює художній клуб «Обрій». Зі своїми сивочолими учнями часто виходить на пленери. Митець зазначає — якщо взяти палітру кольорів, то Шостка — це жовтий.
«Саме місто цікаве — в тому сенсі, що побудоване для вбивства (Шостку побудували навколо прохового заводу прим. авт.). Порох — для війни. Я у свій час спостерігав: йшов зі школи ввечері, й над храмом Святого Володимира сяяв його жовтий контур. Я розповів про це настоятелю отцю Петру, а він відповів: «Це йде очищення міста від усього поганого, що тут було», — розповідає Володимир.
Активна участь в міських і обласних пленерах, виставках і конкурсах в Києві сприяла організації восьми його персональних виставок у Шостці та Глухові. Деякі його роботи знаходяться в приватних колекціях України, Росії, Німеччини, в музеях Шостки, Глухова і Новгород-Сіверського. На відкритті персонального вернісажу у серпні 2019 року Володимира Афоніна нагородили почесною відзнакою Шосткинського виконкому.
