З початком повномасштабного вторгнення Артем Явір повернувся до України з Європи, щоб разом з побратимами воювати проти загарбників. Хлопець народився 7 березня 1992 року. Йому судилось прожити лише 30 років.
Провести в останню путь Артема прийшло чимало містян, його друзі, вчителі. "Співчуваємо, рідним та близьким. Нехай тепер він янголом охороняє нас!", - сказала класний керівник Артема Лариса Бежевець.
У скорботі за Артемом – його батьки. Біль втрати з ними розділяють усі шосткинці.
"Артем - найкращий із нас. Сьогодні ми прощаємось із ним. Він міг залишитись в Європі, але з початком повномасштабного вторгнення він на крилах прилетів, щоб захищати нашу Україну. Тільки завдяки таким "воїнам світла" Україна тримається. Ми всі повинні об'єднатись задля перемоги. Слава Герою! Слава Україні!", - промовив міський голова Микола Нога.
У прощальному слові начальник Шосткинської районної військової адміністрації Віктор Губенко зазначив: "Через воєнні злочини й люті звірства російських загарбників Україна втрачає найкращих. Ціна, яку заплатив Артем Явір у боротьбі за цілісність України – найдорожча ціна – власне життя. Його подвиг неоціненний".
Пастор церкви євангелістських християн-баптистів Дмитро Рябченко наголосив: віддати своє життя за Україну - це найвищий прояв любові перед своїм народом.
Під час траурної церемонії прозвучав молитовний спів про вічне життя та зачитана молитва.
Присутні поклали квіти до домовини та провели в останній путь загиблого воїна.
